Ірина Боднарук
Густі дощові екваторіальні та тропічні ліси оперізують південно-східну Азію та Океанію з їх безмежними різноманіттям та ресурсами. З найдавніших часів населення тутешніх країв навчилось використовувати їх з вигодою для себе, чи то в їжу, чи то як ліки, чи то як будівельний матеріал… Рослини, тварини, гриби все знаходило застосування. Далі ми Вам оповімо про дивовижне хлібне дерево, яке рятувало від голоду автентичні етноси Океанії.
Хлібне дерево (Artocarpus altilis) – це величава висока вічнозелена рослина. Його батьківщина – густі ліси Малайзії. Оскільки воно належить до родини шовковицевих, то близько споріднене з фіґою, шовковицею та джекфрутом. Доросле дерево інколи сягає 12 метрів і випускає бічні пагінці, які можна зрізати і посадити. Хлібне дерево має чоловічі і жіночі суцвіття в окремих ґронах. У природі маленькі кажани, які харчуються його плодами, запилюють ці квіти, а також розносять насіння. З часом квіти перетворюються у великі круглі чи овальні плоди, розміром приблизно з маленьку диню. Зверху вони зелені, а всередині кремові або жовто-золоті.<
Хлібне дерево має також велике, блискуче, темно-зелене листя, яке добре захищає від палючого тропічного сонця. Його м¢яку, легку деревину використовують для виготовлення меблів і каноє, а з внутрішнього шару кори дерева часом виготовляють тканину, яку на островах Тихого океану називають тапа. Молочний сік дерева використовують як водостійку речовину, а іноді його накладають замість гіпсу при переломі кісток і навіть застосовують як клей, щоб ловити пташок.
Плід хлібного дерева дуже ціниться, бо він поживний і недорогий. Деякі види хлібного дерева досить витривалі та славляться високими врожаями. Навіть за не найліпших погодних умов вони можуть приносити плоди тричі на рік і плодоносити впродовж 50 років. М¢якуш плоду подібний на хліб, а кожен вид плоду ще й має інший аромат. Зазвичай, на смак він щось середнє між хлібом і картоплею. Його можна варити, готувати на парі, запікати або смажити. Часто з нього роблять десерти. Плід також сушать і перемелюють, а коли його законсервувати без м¢якуша, він зберігатиметься роками.
У листя хлібного дерева загортають їжу, наприклад рибу чи курятину, щоб під час готування м¢ясо зберегло соковитість і аромат. Очищене насіння теж їстівне і має горіховий смак. Деколи з дерева збирають смолянистий сік, який, немов жувальну гумку, дуже люблять жувати діти. Яке ж різноманітне використання! Неважко зрозуміти, чому деякі мешканці островів у Тихому океані особливо люблять хлібне дерево.
Раніше, мабуть, Ви не думали про це чудове творіння природи як про скарб або як про щось привабливе чи цінне.
Хочу туди- де хліб росте на деревах, а банани і кососи валяються під ногами, даючи можливість ніжитися на сонечку, не переймаючись буденними клопотами, нерозділеними почуттями, політичними авантюрами та іншими благами цивілізації… 🙂
“Бананові республіки” не завжди найкраще місце, пане Pet. Бо добре тільки там, де нас нема…
Таки правда…. Добре тільки там, де вас нема… :))
Гм, і що б це значило?