РИБА-ВАМПІР

 Ігор Юркевич та Андрій Глов’як

Зовсім недавно європейська та американська преса збуджено обговорювала знахідку риби-вампіра, яка була зроблена групою британських морських біологів. У пересічної людини, неспокушеної в науках про природу, така назва викликає асоціації з немилосердними кровопивцями і упирями, які нещадно нападають на беззахисних морських істот… Проте, така риба насправді існує, і справді її було піймано британськими вченими у Атлантичному океані, але з вампірами чи якимись іншими містичними істотами ця маленька тварина нічого спільного немає. У ситуації розбиралась редколегія Станіславівського Натураліста. 

На перший погляд, ця риба викликає асоціації з чудовиськом із класики американських фантастичних фільмів-жахів – “Чужий”, в чому можете пересвідчитись поглянувши на фото. Але і з цією потворою наша маленька рибка немає нічого спільного, як, зрештою, й з упирями. Вперше до рук науковців рибина потрапила більше двох століть тому – у 1801 році, які дали їй наукову – латинську, назву Chauliodus sloani, що походить від двох грецьких слів chaulios – відкритий рот і odous – зуби. Це влучно відображає зовнішній вигляд рибини: у Хавліода дуже довгі, шаблевидно вигнуті тонкі зуби, які перешкоджають рибі закривати рота. Отак Хавліод і плаває з відкритим ротом. Саме через ці зуби він отримав тривіальну – публічну, назву риба-вампір.Незважаючи на те, що деякі ЗМІ повідомляли про відкриття Хавліода Слоана експедицією британських вчених у Атлантичному океані, насправді цей вид відомий уже давно і поширений у всіх океанах Землі між 50-ю – на півдні, та 63-ю – на півночі, паралелями. Трапляється він і в західній частині Середземного моря. Поширені Хавліоди Слоана на глибинах від 500 до 4000 м, а вночі підіймаються до поверхні.

Хавліод Слоана – це невелика риба, до 30-35 см завдовжки, з вузьким, довгим стрічковидним тілом і невиразним оливковим забарвленням. У них є великі, дуже чутливі очі, які вловлюють наймізерніше джерело світла, адже на глибину більше 500 метрів світло уже не проникає, тому тут панує вічна темрява і холод (температура близько 4 градуси за Цельсієм). Передній промінь спинного плавця Хавліода Слоана дуже сильно видовжений і звисає перед головою риби, а на самому його кінчику міститься фотофор. Фотофори – маленькі вирости, що здатні світитись, розташовані також двома рядами і вздовж черева риби.

Хавліоди Слоана є хижаками середньої ланки, полюючи на різноманітну здобич. Саме тут розпочинається найцікавіша частина історії… Промінь спинного плавця, який звисає перед головою риби і світиться приваблює інших риб, які сприймають його за світіння своєї здобичі. Справа в тому, що в океанських глибинах, аби розпізнати особин свого виду, фактично, всі тварини подають різноманітні світлові сигнали – від короткочасних поблимувань, до постійного світіння, чим завжди користуються хижаки. Навіть є ціла екологічна група риб, що одержали назву глибоководних рибалок або вудильників. До таких належить і Хавліод Слоана. Риба підпливає до нерухомого Хавліода, не підозрюючи пастки, а той накидається на свою жертву проштрикуючи її довжелезними зубами. Проте, найцікавіше у цій історії те, що Хавліоду все рівне якого розміру його жертва, навіть якщо вона й більша за нього. Вони здатні захоплювати риб та ракоподібних, які на 63% довші або більші за самого Хавліода. При захопленні їжі голова у нього відкидається вгору і назад, завдяки унікально гнучкому зчленуванню черепа з хребтом, а нижня щелепа висувається вперед і вниз, при цьому кут між ними досягає 100-110 градусів! Серце і великі кровоносні судини, зміщуються назад, максимально віддаляючись від жертви, яку ковтає, аби вона не могла їх травмувати. Їдять Хавліоди приблизно раз на 12 днів.

На нинішній день науці відомо всього 9 видів Хавліодів – на ряду із Chauliodus sloani Bloch and Schneider 1801, також відомі: Chauliodus barbatus Garman, 1899, Chauliodus danae Regan & Trewavas, 1929, Chauliodus dentatus Garman, 1899, Chauliodus macouni Bean, 1890, Chauliodus minimus Parin & Novikova, 1974, Chauliodus pammelas Alcock, 1892, Chauliodus schmidti Ege, 1948, Chauliodus vasnetzovi Novikova, 1972.