Ірина Боднарук
Дощові тропічні ліси – це “легені Землі”, вони відповідають за циркуляцію третини всього вуглекислого газу в атмосфері, поглинаючи його внаслідок фотосинтезу. Проте, в останні десятиліття, при прискіпливому вивченні динаміки цих екосистем, біологи виявили тривожні тенденції. Збільшення парникових газів у атмосфері призвело до зростання середніх нічних температур, які спричинили прискорення дихання тропічних дерев, а відтак кількість вуглекислого газу, який видихається, зросла – розпочалась ланцюгова реакція…
Тропічні ліси є одним із найяскравіших прикладів стійкого біологічного угрупування, адже видова різноманітність складає більш ніж половину всіх видів рослин і тварин на Землі. Найбільші дощові тропічні ліси існують в басейні річки Амазонки (Амазонський тропічний ліс), в Нікараґуа, в південній частині півострова Юкатан (Ґватемала, Беліз), на більшій частині Мезоамерики, в екваторіальній Африці від Камеруну до Демократичної Республіки Конґо, в багатьох районах Південно-східної Азії від М’янми до Індонезії і Папуа-Нової Ґвінеї, та в австралійському штаті Квінсленд.
Для всіх вологих тропічних лісів характерними є безперервна вегетація рослинності протягом року, наявність 4-5 ярусів дерев, відсутність чагарників, велика кількість епіфітів, епіфалів і ліан. Тут переважають дерева з широким вічнозеленим листям, яке є звичайною справою в нижніх ярусах лісу. Високі молоді дерева, що ще не досягли верхнього ярусу, також мають ширше листя, яке потім зменшується з висотою. Широке листя допомагає рослинам краще вловлювати сонячне світло під кронами дерев лісу. Листя дерев з верхнього ярусу, створює навіс, зазвичай, дрібніше за розмірами і сильно порізане, що зменшує тиск вітру. На нижніх ярусах листя рослин часто звужене на кінцях так, що це сприяє швидкому стіканню води і перешкоджає розмноженню на них мікробів і моху, що руйнують листя. Іншою характерною рисою дерев вологого тропічного лісу є незвичайно тонка – до 1-
Не зважаючи на бурхливу рослинність, ґрунти в дощових тропічних лісах є надзвичайно убогими, що зумовлено величезною кількістю детритних трофічних ланцюгів у нижніх ярусах і підстилці. Іншими словами кажучи, швидке гниття, викликане не так бактеріями і мікроскопічними грибами, як дрібними тваринами, перешкоджає накопиченню гумусу. Одночасно для ґрунтів тропічних дощових лісів характерні процеси латерізації – зменшення вмісту кремнезему та збільшення окислів заліза й алюмінію, у зв’язку з чим ґрунти мають яскраво-червоний колір. Проте, на молодих ґеологічних утворах вулканічного походження ґрунти є дуже родючими. Наприклад, Гавайські острови чи Кракатау.
Вчені довели, що швидкість росту тропічних лісів тісно пов’язана із середньою температурою. Вищі нічні температури змушують дерева дихати більше, тим самим сприяючи виділенню вуглекислого газу. Нововідкритий сповільнюючий вплив температури на ріст тропічного лісу може бути відповідною зворотною реакцією, яка прискорить глобальне потепління. Дослідники, які працюють у Коста-Риці, виявили тривожні свідчення того, що вищі за норму температури помітно сповільнили ріст тропічних дерев за минуле десятиріччя. Це сповільнення може пояснити теорію, за якою тропічні ліси почали додавати в атмосферу мільярди тонн парникового вуглекислого газу. Таким чином, дощові тропічні ліси, впродовж 90-х років ХХ століття, перетворилися на величезне джерело постачання вуглекислого газу, потужність якого хіба що можна порівняти зі спаленням викопних видів палива. Крім того, потепління не посилює процесу фотосинтезу, приводячи до зростання дисбалансу. Найперша причина цього – різке зменшення на планеті площі лісів. Справа в тому, що в лісі відбувається не тільки поглинання вуглекислоти з атмосфери, а й його “складування” у вигляді біомаси деревини, на кшталт “складування” води в льодовиках Арктики та Антарктики, у вічних мерзлотах і гірських снігах. Але, попри те, фотосинтетична активність тропічних лісів незрівнянна. Вони щорічно виділяють в атмосферу мільярди тонн кисню, п’яту частину всіх запасів цього газу на Землі.
Люди….!!!!!!!!!!
Бережіть природу- мать вашу!!!!!!!!!! 🙂
Гм, пане Pet, Ваш заклик має неоднозначний характер…
цікаво було б прочитати дослідження про вплив денної та нічної температури на співвідношення фотосинтез-дихання рослин наших широт
Заклик такий же неоднозначний, як наше життя. І кожен його зрозуміє саме так, як йому потрібно на даний момент 🙂
Пані Наталю, такі відомості потрібно шукати у спеціалізованих виданнях, а “Станіславівський натураліс” – це науково-популярний журнал 😉 .
Пане Pet, у світі є багато чого неоднозначного… Зрештою, Ви маєте рацію – Ваш заклик кожен зрозуміє так, як собі захоче.