У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ НАШЕСТЯ ЗМІЙ?

snakes_naturalist_if_ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

14 липня телевізійна служба новин каналу 1+1 повідомила на усю Україну про нашестя змій у Івано-Франківську. Це черговий ляп від українських ЗМІ’юк, некомпетентність, яких переходить уже межі розумного. “Станіславівський натураліст” раніше звертав увагу своїх читачів на неправдивість і псевдосенсаційність новин українських ЗМІ, пов’язаних із плазунами, сьогодні знову ми робимо це.


Це був лише вуж!
Це був лише вуж!

Що ж такого трапилось у нашому рідному Станіславові, що аж уся країна, затамувавши подих, дізнається із загальнонаціональних новин? Кадри, показані у ТСН, викликали у мене гірку посмішку, – як виявилось, то була далеко не отруйна гадюка, а цілковито безпечний вуж. Виявили його у сквері на розі вулиць Лепкого, Гаркуші та Привокзальної, де він мирно грівся на осонні. У новинах оголосили одну із версій потрапляння рептилії у центральну частину міста – хтось привіз його з лісу й випустив тут. Виникає запитання: що трапилось зі змією після її відлову, куди її поділи? Про це новинарі не обмовились ні словом, а вартувало б…

Далі я розповім Вам про неотруйних змій у Карпатах і на Передкарпатті й про те, як їх розрізняти. Всього їх налічується  чотири види: Вуж звичайний (Natrix natrix (Linnaeus, 1758), Вуж водяний або Вуж-рибалка (Natrix tessellata (Laurenti, 1768), Полоз лісовий або Асклепієвий (Zamenis longissimus (Laurenti, 1768) та Мідянка австрійська (Coronella austriaca Laurenti, 1768) – усі вони приналежні до родини Вужів. Причому, два види занесені до червоної книги України і перебувають під охороною закону – це Полоз лісовий і Мідянка австрійська.

Характерною відмінністю Вужів (Colubridae Oppel, 1811) від Гадюк (Viperidae Oppel, 1811) є форма голови. У гадюк голова трикутної форми, різко розширена на потилиці й добре відмежована від шиї, тоді як у вужів цей перехід є плавним. Різняться вони також і за формою зіниць ока – для гадюк властива вертикальна, а для вужів – кругла. Форма тіла у них також відмінна – тіло гадюк коротке і товсте, а у вужів навпаки – дуже видовжене. І, ясна річ, вужі не отруйні, на відміну від гадюк.

Вуж звичайний (Natrix natrix (Linnaeus, 1758)
Вуж звичайний (Natrix natrix (Linnaeus, 1758)

Найбільш розповсюдженим видом є Вуж звичайний – це відносно велика неотруйна змія, завдовжки до 1,5 м, проте особини таких розмірів трапляються надзвичайно рідко – середня довжина 70-90 см. Забарвлення зі спини – оливково-чорне, з ледь помітним металічним відблиском, а з черевної сторони – буро-жовте. Особливістю Вужа звичайного є наявність двох світлих плям на його потилиці, які у різних популяціях можуть бути білого, блідо-жовтого, жовтого, помаранчевого і навіть червонуватого кольорів. Найчастіше вужі трапляються поблизу водойм, на узліссях та у чагарниках. Зовсім неаґресивні, у випадку небезпеки можуть шипіти, імітуючи гадюку та виділяти рідину неприємного запаху. Живиться здебільшого дрібними гризунами та земноводними, дуже рідко рибою.

Вуж водяний або Вуж-рибалка (Natrix tessellata (Laurenti, 1768)
Вуж водяний або Вуж-рибалка (Natrix tessellata (Laurenti, 1768)

Вуж водяний є менш відомим широкому загалу, адже трапляється значно рідше за Вужа звичайного. Живе поруч з водоймами, де проводить більшу частину свого життя. Ця неотруйна змія досягає 1,5-1,6 м у довжину забарвлення оливково-зеленкувате, часто із невеликими темними плямами, потиличні світлі плями відсутні цілком. Живиться здебільшого рибою, зрідка земноводними або гризунами.

Полоз лісовий або Асклепієвий (Zamenis longissimus (Laurenti, 1768)
Полоз лісовий або Асклепієвий (Zamenis longissimus (Laurenti, 1768)

Полоз лісовий, він же змія Асклепія, – саме його зображають на аптечних та медичних емблемах – змія, що обвилась довкола чаші або палиці. Полоз лісовий є найбільшою неотруйною змією у Карпатах, досягаючи 2-х метрів довжини. Його часто сприймають за отруйну змію – гуцули називають його чорною гадюкою, отрута якої смертельно небезпечна, тому у горах поширена практика убивання полозів. Насправді ж, він є рідкісним і зникаючим видом, який потребує охорони. У Карпатах Полози лісові переважно чорного забарвлення із жовтуватим черевом, проте, трапляються особини темно-оливкового і навіть коричнюватого кольорів, іноді із плямами на спині. Вони добре лазять по деревах, часто трапляються під шатром лісу, рідше на відкритій місцевості та зрубах. Живляться дрібними гризунами, плазунами, земноводними і пташенятами.

Мідянка австрійська (Coronella austriaca Laurenti, 1768)
Мідянка австрійська (Coronella austriaca Laurenti, 1768)

Мідянка австрійська – це рідкісна, зникаюча, неотруйна змія, що належить до родини Вужів. Саме її найчастіше плутають із Гадюкою звичайною (Vipera berus (Linnaeus, 1758). Побутує міф, що укус мідянки є найбільш отруйним з усіх змій в Україні, часто можна почути розповіді про те, що отруйні зуби у неї розміщені у горлі й тому подібне. Все це є не більше, аніж вигадки. Довжина мідянки порівняно невелика – до 70 см. Забарвлення досить мінливе сірувато-бурувате, часто бронзувате або червонувате, з темними поперечними смугами та плямами. Характерною особливістю її забарвлення є темна смуга з кожної сторони голови, що протягується від ніздрі через око і до шиї. Трапляються на добре прогрітих схилах із чагарниковою рослинністю. Харчуються дрібними хребетними: гризунами, ящірками, земноводними.

І пам’ятайте, що страх – це вбивця розуму, коли людина панікує, вона не може тверезо оцінювати ситуацію і мислити логічно, тому при зустрічі із плазунами опануйте свій страх і згадайте, яка змія є отруйною, а яка – ні. Не займайте рептилій, і вони не займатимуть Вас.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

16 Comments

  1. Липень 18, 2009
    Reply

    Новина каналу 1+1 про нашестя змій у Івано-Франківську викликала занепокоєння у місцевого населення. Майже п’ята частина (17,6%) читачів “Станіславівського натураліста” відвідала дану сторінку лише впродовж 17 липня 2009 року…

  2. Photoproua
    Липень 18, 2009
    Reply

    Що тут ще скажеш – ящик!)
    +бізінес – подумати лише – доза протиотрути 300 гр! чом би не пропіаритися)
    Доречі, чи є протиотрута у вільному продажі:?

  3. Липень 18, 2009
    Reply

    Якщо вірити офіційному сайту Івано-Франківська, то у обласній (лише у обласній!) лікарні є кілька доз протиотрути. На сайті також повідомляється, що протизміїна сироватка наявна на складах міста. У вільному продажі її немає. Немає, напевне, і у райцентрах… Зрештою випадків зміїних укусів дуже мало. У 2009 році повідомлялось лише про один випадок у Косові, коли постраждала 9-річна дівчинка, тоді схоже все обійшлось.

  4. weber
    Жовтень 5, 2009
    Reply

    Неймовірну дякую за надану цікаву і необхідну інформацію по цій тематиці.
    Попри те що я теж недолюблюю змій, але вбивати просто так це безглуздо і слухаючи такі байки в транспорті про кількість забитих змій, стає сумно

  5. Павло
    Травень 25, 2010
    Reply

    Дякую. Дуже рідко зустрічаються нормальні ненаукові і не журналюжні статті такого типу. Було б добре якби Ви написали окрему статейку по тому як відрізнити кожну з змій враховуючи особливості конкретного виду. Для мене одинаково виглядає темна Мідянка, темний Полоз і темна Гадюка. Хотілось би при зустрічі з ними передчасно не накласти в штани. Чи правильно я розумію, що шумній компанії наткнутись на змій майже неможливо?

  6. Травень 25, 2010
    Reply

    Пане Павле, змії є досить полохливими істотами, тому уникають місць, де часто ходять люди. Однак, на пікніку, підчас вакацій, легко можна натрапити на змій. Навіть незнаю, чи варто Вам намагатись розпізнати ту або іншу змію у природі, але обережність навіть із неотруйними незавадить. Адже навіть вуж може боляче вкусити і занести інфекцію у рану, то ж не намагайтесь ловити змій чи фотографувати з близька. Просто будьте обережні і хай Вам щастить.

  7. Сергій
    Липень 7, 2010
    Reply

    Таких публікацій треба побільшеб, щоб не шугатись, а поважати і оберігати.

  8. Липень 7, 2010
    Reply

    Дякую, пане Сергію.

  9. Сірко
    Травень 22, 2011
    Reply

    Як відомо, вужи дуже люблять пити молоко. Говорять, що серед ночи, вони можуть доїти навіть корів. Чи правда це ? Дякую.

  10. Травень 24, 2011
    Reply

    Пане Сірко, гадаю то є вигадка, не лише при доїння корів, а й про споживання молока вужами…

  11. Сірко
    Травень 24, 2011
    Reply

    Навіть не знаю кому вірити. Чуючи по селах стільки розповідей, проте як поступово привчаючи корову, вуж залазуть по нозі і ссе молоко, а якщо привчити то буде пити з блюдця. Можливо і гарний міф, але іде від діда прадіда.

  12. Неля
    Серпень 11, 2011
    Reply

    А чи є якість засоби, яких би боялися змії? Щоби можна було захиститися від непроханих гостей в сільській садибі?

  13. Серпень 12, 2011
    Reply

    На жаль, пані Нелю, таких засобів мені невідомо. Одначе, можу впевнено сказати, що змії уникають фактору шуму, тобто густо населених місць.

Написати відповідь до Photoproua Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 10 = 11