НАЙМЕНША ІЗ САЛАМАНДР

Андрій М. ЗАМОРОКА

У липневому випуску Зоологічного Журналу (Journal of Zoology) група вчених з П’єдмонського коледжу, університетів Місурі, Джорджії, Східної Кароліни та Каліфорнії опублікували першоопис нового виду саламандр із Аппалацьких гір у США. Новий вид отримав наукову назву – Урспелерпес Брюса (Urspelerpes brucei C. D. Camp et cet., 2009) на честь доктора Ричарда Брюса, що впродовж багатьох років вивчав саламандр.

Навесні 2007 року двоє аспірантів Біл Петерман (Місурійський університ) й Джо Міланович (Школа Ворнел, Джоджійський університет) відбирали для своїх досліджень земноводних у підніжжі Аппалацьких гір, поблизу містечка Токоа, Джорджія, США. З-поміж зібраних тварин виявили невеличку саламандру, яка дуже відрізнялась від інших, – вони зробили висновок, що знайшли невідомий для штату Джорджія вид і зібрані зразки доставили у лабораторію Джорджійського уніерситету. У процесі вивчення матеріалу Міланович консультувався із професором Джоном Маєрцом – провідним фахівцем з вивчення дикої природи у Ворнелі, а той направив його до професора Карлоса Кампа із П’єдмонтського коледжу (Деморест – Атени, Джорджія) – фахівця у галузі вивчення земноводних. Камп зразу ж констатував, що Міланович привіз йому новий для науки вид. Для детального опису та встановлення родинних зв’язків з видами, що розповсюджені у Аппалачах, Камп надіслав зразки тканин на ґенетичний аналіз професору Тріпу Ламбу зі Східно-Каролінського університету.

У той самий час, науковці повернулися у Токоа з метою пошуку інших екземплярів мініатюрної саламандри Урспелерпеса. До слова, перша упіймана особина була самкою і мала дозрілу ікру в яєчниках, тому варіант із ювенільною особиною іншого виду відпав із самого початку. Їм посміхнулась вдача і вони зібрали кілька екземплярів цього виду, в тому числі і самців, і пуголовків. Окрім того вони виявили ще кілька місць розповсюдження Урспелерпеса в Джорджії та Південній Кароліні.

Успелерпес Брюса – невеличка саламандра, середня довжина тіла якої становить 25-26 міліметрів. Забарвлення жовтувато-бурувате з двома темними смугами вздовж спини. У самців смуги виражені більш яскравіше, ніж у самок, які мають менш-більш однотонне забарвлення.

Ґенетична лабораторія провела сиквенс мітохондріальної та ядерної ДНК Урспелерпеса і підтвердила висновки доктора Кампа. Детальне вивчення ґену Rag-1 (рекомбінаційний активаційний ґен, що регулює активацію ґенів імуноглобулінів) дало змогу встановити точну систематичну приналежність нового виду – це родина Плетодонтиди (Plethodontidae), триба Сплерпіні (Spelerpini). Причому, відмінність за нуклеотидною послідовністю цього ґену від інших родів склала 4,8%, що є значно вищим, аніж між усіма іншими. Врезультаті для класифікації цієї саламандри було створено новий рід – Урспелерпес, – який є сестринським до роду Еврицея (Eurycea).

Обмежений ареал розповсюдження Урспелерпеса дав підстави науковцям наполягати на створенні заповідників у місцях його вияву, а вид повсюдно охороняти, заборонивши там людську діяльність.