НОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИД ЖУКІВ-ВУСАЧІВ

Андрій М. ЗАМОРОКА

У 2006 році, мій добрий товариш по ентомологічному цесі пан Роман Бідичак, з поїздки Кримом, привіз кілька вусачів. З-поміж них був і цікавий для мене вид Трихоферусів, які не поширені в Галичині. Проте, я його помилково ідентифікував як Трихоферус оксамитовий (Trichoferus holosericeus Rossi, 1790), який є звичайним видом на південному березі Криму. Але, коли у 2008 році я упіймав цей же вид на Передкарпатті, то моє природне прагнення до пізнання і відкриттів заставило більш прискіпливіше придивитись до обох знахідок. Виявилось, що вони належать до одного виду, але не є Трихоферусом оксамитовим, а невідомим раніше для України Трихоферусом польовим (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835)

Трихоферус польовий належить до видів, що перебувають під моніторингом карантинних служб у США та Канаді. Оскільки на північноамериканський континент цей вид потрапив з Китаю в середині 1990-х років, то у літературі, присвяченій завізним шкідникам лісоматеріалів, поширена тривіальна назва “китайський вусач”. Його первісний ареал охоплював Закавказзя, Центральну Азію, Монголію, Корею, Північний Китай та Японію. У 1997 р. вид знаходять у Канаді (Британська Колумбія) та США (Род Айленд), того ж року він вказується у переліку жуків-вусачів Європи для південно-західної частини Росії, у 2005 його виявлено у Чувашії та в Удмуртії (Російська Федерація). У той же час, T. campestris не відомий ні з Туреччини, ні з Середземноморського басейну, хоча, зважаючи на тенденції розповсюдження і географічну близькість реґіону до природного ареалу виду, він може заселяти і ці території.

Згідно довідника “Шкідники лісу”, Трихоферус польовий в Росії розповсюджений у Забайкаллі, Приморському Краї, Хабаровському Краї, Амурській та Сахалінській областях. Личинка розвивається у всохлій деревині шовковиці, яблуні, груші та інших плодово-ягідних дерев. Літ триває впродовж липня-серпня. Очевидно, що ареал Трихоферуса польового розширюється у північному та західному напрямках. Ймовірно, що слід очікувати повідомлень про знаходження цього виду вусачів у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Молдові.

Появу Трихоферуса польового на території України можна пояснити двома гіпотезами: з однієї сторони, цей процес міг бути зумовлений природнім розширенням ареалу, коли вид поступово розселився на нові території, а з іншої, не варто виключати можливості його завезення з дерев’яними пакувальними чи лісоматеріалами, як це відбулось у США та Канаді чи окремих регіонах Росії. Природне розширення ареалу у північному та північно-західному напрямках, напевне, відбувалось з Передкавказзя, де вид було зафіксовано у 1997 році. Заселивши південно-західну частину Росії, він міг проникнути в Україну двома шляхами. Перший – через Таманський півострів (Краснодарський Край, Російська Федерація) на територію півострова Крим, де заселив місцеві біотопи. А звідти – проник на територію материкової України. Другий – розселення відбувалось вздовж берегової лінії Азовського моря. Найбільш ймовірним є те, що інвазія в Україні відбувалась одночасно обома шляхами.

Слід зауважити, що Трихоферус польовий є центральноазійським теплолюбним видом, і природні умови для розмноження і розвитку на території його первісного ареалу суттєво відрізняються від таких в Україні, винятком є, хіба, південний беріг Криму. Тому особливості його розповсюдження пов’язані із наявністю мікрокліматичних умов, необхідних для повноцінного розвитку та виживання личинок і лялечок у зимовий період. Найбільш вірогідно, що сприятлива сукупність екологічних факторів для відтворення Трихоферуса польового, наявна у долинах великих рік, де існують яружно-балкові та каньйоноподібні форми рельєфу, на південно експонованих схилах яких формується теплий і сухий мікроклімат.

Таким чином, проникнення цього виду на Передкарпаття, згідно гіпотези природного розширення ареалу, могло відбуватись вздовж долини ріки Дністер, де існує низка ксерофільних локалітетів, придатних для нормального розвитку і виживання личинок та лялечок T. campestris. Відкритим залишається питання – чи розмножується цей вид на Передкарпатті, чи може він випадковй міґрант, а чи є завізним? Щоб одержати відповіді на ці запитання необхідні подальші, детальніші і ґрунтовні дослідження на потенційних кормових рослинах.

Джерело: Заморока А.М. Trichoferus campestris (Faldermann, 1835) – новий для України вид жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2009. – Вип. 25. – с 275-280.