ЧОМУ ЗНИКАЮТЬ БДЖОЛИ?

Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК

 

Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.


Бджоли на стільниках
Бджоли на стільниках

За останній рік популяція бджіл у Великобританії скоротилася приблизно на третину. Прогнозується, що у найближчі 10 років, у Великобританії, Бджола медоносна може цілком зникнути. А бджільництвом, в цій країні, зайнято понад 40 тисяч чоловік. Ситуація у Великобританії при цьому все ж таки краща, ніж у США. Американські пасічники повідомляють про щорічну загибель, у різних штатах, від 30 до 90% роїв. Учені до цих пір не змогли виявити причину проблеми. Серед можливих пояснень називають застосування пестицидів в сільському господарстві, якийсь новий вид паразитів і патогенних мікробів, а також стрес, що призводить до зниження імунітету у бджіл. Експерти із США охрестили цю напасть Colony Collapse Disorder (“Порушення, які спричинюють загибель бджолиного рою”), неофіційно цій напасті дали назву “Бджолиний грип”.

Вароя руйнівник (Varroa destructor (Anderson et Trueman, 2000)
Вароя руйнівник (Varroa destructor (Anderson et Trueman, 2000)

У загибелі крилатих трудівниць більшість вчених в Європі, на відміну від своїх американських колег, звинувачують нововідкритого кліща Вароя руйнівника (Varroa destructor (Anderson et Trueman, 2000), який потрапив з Азії до Європи. Упровадившись в бджолиний рій, паразит розміром 2 мм вражає бджіл і їх приплід. Коли бджоляр помічає кліща, робити що-небудь вже пізно. Британським бджолам загрожує ще й очікуване “прибуття” з Європи крихітного вуликового жука, що знищує сім’ю зсередини. Знищити кліща здатні інсектициди, але мед після такої обробки не підлягає продажу: у нім може опинитися отрута. Біологи з Німеччини пропонують використовувати інший захисний засіб – щавлеву кислоту, яка, якщо її застосовувати по розробленій ними методиці, знищує до 95% кліщів. Проте, препарат, створений на основі щавлевої кислоти, яка, до слова, міститься у яблуках, щавлі чи ревені, навряд чи можна вважати панацеєю, оскільки, окрім злощасного кліща, у бджіл є інший ворог – сучасне сільське господарство. В бджолиному морі винні агрономи, що використовують при обробці ріпакових полів гербіцид з діючою речовиною імідаклопрід, який з 2003 заборонений у деяких країнах Євросоюзу. Учені говорять, що ситуація може погіршати, особливо в Україні, оскільки посівні площі під рапс збільшуються, і відповідно, частіше застосовуються гербіциди. Розповсюдження монокультур в землеробстві руйнує середовище існування комах-запилювачів. Пестициди, якими обробляють поля проти бур’янів, не вбивають бджіл, але роблять їх уразливими до кліщів. Під дією пестицидів, стійкість бджолиного рою до кліщів знизилась у п’ять разів – рій, що не підлягав обробітку пестицидом, виживає навіть в тому випадку, якщо в нього упровадилися до 10 тисяч особин Varroa, проте, після негативного впливу, для цілковитої загибелі рою достатньо менше 2 тис. паразитів.

Бджолиний рій
Бджолиний рій

Ще за однією версією, причиною масової загибелі бджіл можуть бути радіосигнали мереж стільникового зв’язку. До такого висновку прийшли недавно учені з університету Кобленц-ландау, Німеччина. Вони впродовж тривалого часу займалися вивченням порушення орієнтації бджіл поблизу ліній електропередач, констатуючи що випромінювання стільникових телефонів і пристроїв-приймачів/передавачів, порушує систему орієнтації бджіл, вони не можуть знайти дорогу до вулика і гинуть. Можливо, причиною масової загибелі бджіл за останні два роки, є саме підвищення щільності покриття великих районів США і Європи стільниковими мережами. Щільність покриття або потужність сигналу могли перевищити певний критичний поріг, що і привело до порушень орієнтації бджіл.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

57 + = 58