РИБИ-ЧИСТИЛЬНИКИ

Риба-чистильник очищує хижу Мурену
Риба-чистильник очищує хижу Мурену

Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ

 

Виявляється, риби спостерігають за поведінкою інших риб, щоб з’ясувати, кому можна довіряти і хто “не всадить ніж тобі в спину”. Морський лящ спостерігає за рибою-чистильником перед тим, як “найняти його до себе на роботу”. Риба-чистильник допомагає своїм великим “клієнтам”, поїдаючи на них паразитів, у відповідь же вони отримують захист, хоча чистильникам більше до душі живильний слизистий шар великих риб.  Зазвичай риба-чистильник тримається біля “клієнта” і збирає з поверхні його тіла зовнішніх паразитів.

Риба чистильник (Labroides dimidiatus (Valenciennes, 1839)
Риба чистильник (Labroides dimidiatus (Valenciennes, 1839)

Іноді чистильник одурює “клієнта” і замість того, щоб споживати паразитів, починає обгризати його шкіру, поїдаючи захисний слиз. Слиз здається чистильникам смачнішим, ніж паразити, але “клієнтові” завдається при цьому певна шкоди. Спостереження за “клієнтами” і чистильниками, що укладають “пакт про співпрацю”  (мутуалізм) показують, що “клієнт” спочатку придивляється до того, як поводиться потенційний партнер по відношенню до інших клієнтів – чи не вступає він з ними в конфлікт і чи не байдикує?

Журнал Станіславівський натуралісТ

Редун Бшарі і Олександра Граттер провели серію експериментів, що дозволяють зрозуміти, чому ці два види (морський лящ і риба чистильник) так добре уживаються. Виявилось, що риба-чистильник навмисно харчувалася паразитами, знаючи, що майбутні “клієнти” спостерігають за нею, таким чином, вона заробляла собі репутацію. Бшарі і Граттер помістили рибу-клієнта в центр акваріума розділеного двома перегородками. По обидві сторони від риби розмістили двох чистильників за дзеркальними перегородками таким чином, що риба-клієнт могла бачити чистильників, а вони її ні. Для досліду використовували спеціальний акваріум. В центральній частині поміщали “клієнта” — Scolopsis bilineatus, а і бокові відділи по одному чистильнику (Labroides dimidiatus) Бокові відділи були відгороджені від центрального дзеркалним склом, які пропускали світло в одну сторону. В результаті Scolopsis, що знаходиться в центральному затіненому відсіку, добре бачить, що відбувається в бічних відсіках, а посаджені в них чистильники Labroides свого потенційного “клієнта” не бачать. Зате вони бачать модель риби-клієнта (ламіновану фотографію), на яку нанесено небагато їх улюбленого корму – креветкової маси, що опускається в їх відсік. Перед експериментом деяких чистильників спеціально привчали поїдати пасту з моделі і тим самим імітувати інтенсивну роботу по очищенню риби від паразитів. Інші чистильники подібного досвіду не мали і не звертали особливої уваги на модель, що знаходилася поблизу. Суть експерименту в тому, щоб визначити, скільки часу “клієнт” проводить біля скла, за яким трудиться “добросовісний” чистильник, а скільки – біля скла, за яким знаходиться “ледар”. 

Морський лящ (Scolopsis bilineata (Bloch, 1793) - один із клієнтів Риб-чистильників
Морський лящ (Scolopsis bilineata (Bloch, 1793) - один із клієнтів Риб-чистильників

Один з чистильників відразу ж почав взаємодіяти з рибою-клієнтом, яка була намазана креветкою. Інший чистильник безладно плавав навколо клієнта. Постеживши за двома чистильниками, риба-клієнт з центру акваріума вибрала дбайливішого чистильника і стала проводити більше часу з ним. У другому експерименті, Бшарі і Граттер встановили штучну систему, сполучену з двома годівницями з кормом. У одній годівниці були креветки, а в іншій – менш апетитні, але їстівні пластівці. Як тільки чистильники починали їсти креветки, система автоматично прибирала обидві годівниці. У результаті, чистильники зрозуміли, що навіть якщо пропонують обидві годівниці, краще їсти пластівці. Значить, чистильники готові задовільнятися нелюбимою їжею, але отримувати її постійно.

Губан корлівський (Сoris formosa (Bennett, 1830) і риба-чистильник
Губан корлівський (Сoris formosa (Bennett, 1830) і риба-чистильник

Обидва експерименти показали, що цей тип симбіозу вигідний обом партнерам, але одному з них доводиться підстроюватися під іншого. Чистильники харчуються нелюбимою їжею, щоб уникнути конфлікту з поточною рибою-клієнтом і створити собі репутацію, яка дозволить в майбутньому влаштуватися до інших “наймачів”. Така поведінка досить поширена серед людей, але було сюрпризом спостерігати таку складну поведінку тварин, тим більше у риб. Бшарі думає, що інші тварини можуть також підсвідомо маніпулювати родичами, незалежно від того, наскільки вони розумні. Він припускає, що керують рибою гормони, а не свідомий вибір.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 2 = 3