НЕОН – УЛЮБЛЕНЕЦЬ АКВАРІУМІСТІВ

Неони червоні (Paracheirodon axelrodi) у акваріумі
Неони червоні (Paracheirodon axelrodi) у акваріумі

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Якось, одна моя коліжанка, яка не вельми знається на акваріумах та його мешканцях, побачивши у мене зграйку яскравих рибок, із надзвичайним захопленням вигукнула: “Та це ж неонки”! Зрештою, вона була не так вже й далеко від істини, адже у акваріумі справді, плавали неони – південноамериканські рибки, причому зразу трьох видів. Ці маленькі рибки, завдяки своєму яскравому забарвленню, здобули шалену популярність між акваріумістами. Власне, про них й піде мова далі.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Неони червоні (Paracheirodon axelrodi) у природних умовах, як і більшість Харацинових, живуть у каламутних водах, де яскраве забарвлення дає змогу розпізнати своїх
Неони червоні (Paracheirodon axelrodi) у природних умовах, як і більшість Харацинових, живуть у каламутних водах, де яскраве забарвлення дає змогу розпізнати своїх

Важко навіть уявити собі, що такі популярні неони стали відомими науковцям лише з приходом ХХ століття, а доступними акваріумістам і поготів пізніше. Батьківщина неонів – Південна Америка: Перу, Колумбія, Бразилія, Венесуела… Райони річок Путумайо, Ріу Неґру і Оріноко, які вкриті густим тропічним лісом, де й досі немає доріг, тому немає нічого дивного, що цих чудесних рибок відкрили лише в середині минулого століття. Все розпочалось у далекому 1935 році, коли відомий американський іхтіолог і акваріуміст доктор Джордж С. Маєрс відправився в експедицію у Перу. Його група просувалась через буйні тропічні ліси річкою Путумайо, що протікає вздовж перуансько-колумбійського кордону. Час від часу доктор Маєрс, для своїх досліджень, проводив відлов риби, аж раптом, в одній із сітей йому трапились дуже яскраві рибки з червоною і синьою смугами. Таких він ще не бачив – вони, наче світилися неоновою рекламою. Повертаючись у Сполучені Штати, доктор Маєрс взяв живих рибок із собою. Він назвав їх Гіфесобриконом Іннеса (Hyphessobrycon innesi) – на честь відомого американського вченого, акваріуміста і свого вчителя доктора Вільяма Т. Іннеса. Між акваріумістів закріпилась інша назва – блакитний або звичайний неон.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Червоний неон був описаний лише через 30 років – у 1956 році. Дві експедиції – одна очолювана доктором Маєрсом, а інша Леонардом П. Шульцем, проводили дослідження риб у верхів’ї Ріу Неґру, що у Бразилії. І обидві експедиції впіймали невідомий, на той час, вид з харацинових риб. Маєрс швидко зорієнтувався, що новий вид схожий на той, який він раніше знаходив у Перу, проте Шульц, який саме завершував роботу над дисертацією, швидше опублікував опис нової риби, тому за червоним неоном закріплена наукова назва Хейродон Аксельрода (Cheirodon axelrodi), яку їй присвоїв Шульц, а не Маєрс – Гіфесобрикон кардинал (Hyphessobrycon cardinalis). Нову рибу було названо на честь відомого американського акваріуміста, підприємця і видавця Герберта Р. Аксельрода, з яким товаришував Шульц.

Блакитний або звичайний неон (Paracheirodon inessi)
Блакитний або звичайний неон (Paracheirodon inessi)

Смарагдовий неон або неон-симулянт був відкритий лише у 1963 році французьким науковцем – доктором медицини Жаком Ґері. Попри те, що Ґері був медиком, він також був заповзятим акваріумістом і дослідником, який опублікував цілу низку наукових праць. Ґері надибав смарагдового неона, у притоці Ріу Неґру, підчас чергової поїздки до Південної Америки. Рибка, з першого погляду, була схожа на блакитного неона, але трапилась зовсім не там, де її знайшов Маєрс. Зрештою, вивчивши її детальніше, Ґері прийшов до висновку, що це абсолютно новий вид риб, якому він присвоїв назву Гіфесобрикон симулянт (Hyphessobrycon simulans), а опублікував своє відкриття у журналі Аксельрода “Tropical Fish Hobbyist”. Згодом він детально дослідив усі три види неонів, об’єднавши їх у окремий рід Парахейродон. Так вони називаються і до нині.

Червоний неон (Paracheirodon axelrodi)
Червоний неон (Paracheirodon axelrodi)

Проте, коли вчені привезли їх у США і Європу, неони жодним чином не бажали давати потомство у неволі. Аж поки зграйку рибок не придбав Берлінський акваріум для своєї експозиції, саме тут неони почали розмножуватись. То зараз ми знаємо, що для того, аби вони нереститись, треба підмінювати воду в акваріумі свіжою і бажано м’якою. А тоді, того ніхто не знав і чиста випадковість, що у Берлінському акваріумі подавали пом’якшену воду для неонів. Коли виявили, що вони метають ікру, а з неї виходить життєздатна молодь, то в акваріумістському світі це охрестили як “німецьке чудо”. З цього часу неони стали доступними, спершу німецьким, а від так і всім європейським акваріумістам.

На нинішній день, торгівля неонами стала дуже прибутковою справою, наприклад, у США щомісяця продається 1,8 млн. рибок на 175 тис. доларів. У Синґапурі, Таїланді та в Гонґконзі створені величезні ферми, де масово розводять цих, колись екзотичних, а нині улюблених акваріумістами риб, й експортують у країни Євросоюзу та США. А от з Колумбії, Перу та Бразилії на ринок постачають неонів виловлених у дикій природі. До нас, здебільшого, завозять їх із Польщі.

Як уже згадувалось, є три види неонів: синій або звичайний, червоний і смарагдовий або симулянт, крім того, акваріумісти до них зараховують ще й чорного, хоча вчені його відносять до іншого роду – разом з мінорами, ліхтариками, пульхерами і т.д. Звичайно, найбільшої популярності здобули синій і червоний неони – вони яскраві і дуже привабливо виглядають у зграйці. А от смарагдовий неон не є таким популярним, хоча в останні роки у Станіславові час до часу вони з’являються у продажі, тай багато хто із досвідчених акваріумістів, також і любителі утримують та розводять їх.

Смарагдовий неон або неон-симулянт (Paracheirodon simulans)
Смарагдовий неон або неон-симулянт (Paracheirodon simulans)

Різницю між цими трьома видами видно зразу: у червоного широка червона смуга іде від голови до хвоста, а у синього вона простягається від середини черевця до хвоста. В обох видів, над червоною, простягається блискуча синя смуга, яка губиться, не досягаючи хвоста, тоді як у смарагдового вона чітко видна від носа до хвоста. Особливістю смарагдового є те, що ні червона, як то у синього і червоного, а ні синя не заходять на хвостовий плавець – то є тією ознакою, що напевне відрізняє ці види. Тай за формою тіла сині неони більш валькуваті, ніж червоні.

При утриманні неонів, варто пам’ятати, що вони є тропічними рибками, а тому потребують сталої температури 22-25 градусів за Цельсієм і пом’якшеної, слабокислої води. Особливо підчас нересту. Водопровідна вода у Станіславові досить м’яка, бо тече з Карпатських гір, де мало вапняків і гіпсів, але все рівне потребує пом’якшення дистильованою, приблизно на третину-четвертину від об’єму акваріуму. Підкислити воду можна відваром торфу, або помістивши у акваріум яванський мох. Ще одна важлива особливість – підчас нересту акваріум повинен бути затемненим, а на дно треба покласти дрібнолисті рослини. Ікра потрапить між листочки і самець та самка не зможуть її з’їсти. Приблизно за півтори-дві доби з ікри вийдуть личинки, які лежать на дні, а через три-чотири дні вони перетворюються на мальків і починають живитись.

Неони у їжі є невибагливими рибами. Для дорослих підійдуть живі (мотиль, трубочник, дафнія та ін.) та сухі (гамарус, дафнія, комбіновані тощо) корми. У цьому відношенні вони не відрізняються від інших харацинових та й більшості акваріумних рибок. А мальків, на початках, потрібно годувати “живим пилом” – наупліями циклопів, коловертками, інфузоріями та ін. мікроскопічними тваринами. Для підростаючих, найбільш принагідний корм – то науплії артемії, яйця якої можна придбати у зоомагазині і розводити у домашніх умовах. А з часом, мальки переходять на більший за розмірами корм.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

8 Comments

  1. Оксана
    Березень 29, 2009
    Reply

    ЩИРО ВДЯЧНА ЗА ТАКУ ВИЧЕРПНУ і ЦІКАВУ РОЗПОВІДЬ ПРО МОЇ УЛЮБЛЕНІ РИБКИ-НЕОНКИ!!!
    Процвітання вашому акваріумному “царству”!

    P.S. З повагою Ваша коліжанка!!!

  2. Березень 29, 2009
    Reply

    🙂 Привіт, Оксанко.
    Дякую за побажання. Гадаю, після цієї статті ти заведеш собі неонів 😉 .

  3. Толік
    Травень 1, 2009
    Reply

    Спасибі за інфу. Думаю обов’язково заведу собі цих рибок.

  4. […] admin пишет: Ікра потрапить між листочки і самець та самка не зможуть її з’їсти. Приблизно за півтори-дві доби з ікри вийдуть личинки, які лежать на дні, а через три-чотири дні вони перетворюються на мальків і починають живитись. Неони у їжі є невибагливими рибами. … Оксана Says: 29 Березень 2009 at 18:07. ЩИРО ВДЯЧНА ЗА ТАКУ ВИЧЕРПНУ і ЦІКАВУ РОЗПОВІДЬ ПРО МОЇ УЛЮБЛЕНІ РИБКИ-НЕОНКИ!!! Процвітання вашому акваріумному “царству”! P.S. З повагою Ваша коліжанка! … […]

Написати відповідь до Оксана Самко « Эхо блогосферы Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

68 + = 78