ЧИ МОЖЛИВЕ ВІДНОВЛЕННЯ ДОЩОВИХ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ?

Андрій М. ЗАМОРОКА

Два дні тому, у “New York Times” прочитав репортаж про “нові джунґлі”. Авторка задається тим самим питанням що й я: “Чи можливе відновлення дощових тропічних лісів?”. Як арґумент, вона наводить цифри, зі звітів ООН та Смітсонівського Інституту (США). Виявляється, що по всій тропічній частині планети, відбувається наступ тропічних лісів – на противагу одному гектару вирубаного лісу, припадає 80,9 гектарів територій, що захоплюються лісом. Ним заростають кавові, какаові, бананові, манґові та інші плантації тропічних фруктів. Для того аби віднайти істину, я зняв з книжкової полиці, уже трохи припилений, тритомник “Основи екології” авторства Юджина Одума (на український манір – Євген Одум). Він пише: “Те, що при поверхневому огляді видається тропічним пралісом, насправді може виявитись дуже видозміненою, у далекому минулому, екосистемою”…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Аналіз відомостей про дощові тропічні ліси, з різноманітних Інтернет-ресурсів, мене прикро вразив – стільки стурбованих (чи може зацікавлених?) їх зникненням сторін, а ефекту ніякого. Звичайно, якщо не враховувати торгівлю різноманітними сувенірами та футболками з написами: “Rainforest T-Shirts”, незліченну армію ґрантожерних громадських орґанізацій, які намагаються заробити на цьому трохи грошиків, інструменти тиску розвинених країн на відсталі тропічні реґіони й перетворення їх на своєрідні сировинні колонії… Шуму багато – це уже сформувало стереотип у суспільній свідомості: “тропічний ліс – зникнення”, а тепер на розкрученій темі можна й підзаробити. Проте, мене цікавило чи є можливим відновлення тропічних лісів? У всесвітній павутині є достатньо інформації про сукцесію тропічних лісів, але ця тема не є такою розкрученою, як їх зникнення, проте, є дуже актуальною.

Авторка, вище згаданої ґазетної статті запитує науковців: “То є справжній дощовий тропічний ліс?”. І отримує відповідь: “Це вторинний тропічний ліс”… Що то за таке чудо “вторинний тропічний ліс” спробую пояснити Вам на прикладі Мезоамерики. Джунґлі Панами, Костарики чи Белізу – це вторинні ліси, адже тут існувала велика цивілізація Майя з високою густиною населення, потужним сільським господарством. Майя збудували величні міста, розвинули культуру і господарство – було б наївно вважати, що вони жили у лісі – вони його вирубали. Після початку колонізації цих земель європейцями, завезені ними хвороби спустошили міста, а війни добили залишки місцевого населення. За кілька століть, колись родючі поля і великі міста, поросли густим тропічним лісом. Вторинний ліс виглядає дуже пишним і багатим, але від первинного пралісу дуже відрізняється як екологічно, так і флористично. Цікаво, що у вторинному дощовому тропічному лісі в значній мірі представлені хвойні дерева, наприклад, Цекропія (Cecropia) у Мезоамериці, тоді як у первісному – покритонасінні. Відновлення тропічного лісу відбувається дуже повільно, що пов’язано із особливостями кругообігу речовин, а зокрема вуглецю.

Тропічні ліси, на відміну від лісів Європи, відрізняються кількома ключовими функціональними параметрами. Спершу нагадаю, що будь-яка екосистема складається з двох частин: живої – усі організми, та неживої – ґрунт, повітря, вода. Так от, у європейських лісах основна маса вуглецю (50%) міститься у неживій частині екосистеми – ґрунті та підстилці, тоді як у тропіках – у живій (80%). Аналогічна ситуація й з азотом у тропіках він концентрується в живій частині – 58%, а у європейських лісах біотою зв’язано лише 6%! Тому, коли вирубується ліс у Європі, у ґрунті залишається велика частка поживних речовин, які забезпечують швидке і нормальне відновлення екосистеми, або може впродовж багатьох десятиліть використовуватись як сільськогосподарські угіддя, даючи добрі врожаї. Коли ж ліс вирубується у тропіках, то у ґрунті не залишається поживних речовин, і швидке відновлення екосистеми чи тривале використання сільськогосподарських угідь є неможливим.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Швидкий обіг речовин тропічних дощових лісів зумовлюється високими вологістю та температурою, які сприяють швидкому розкладу органіки бактеріями і грибами, але дуже важливу роль у розкладі тут відіграють безхребетні, яких на один гектар лісу є просто неймовірна кількість. Вони виступають першими деструкторами, а тільки потім включаються гриби та бактерії.

А тепер спробуємо розібратись чим відрізняються первинні і вторинні тропічні ліси. Первинний дощовий тропічний ліс має дуже специфічну ярусність. Верхній або 1-й ярус складають поодинокі дуже високі дерева – до 40-60 м – їх крони здіймаються над загальним шатром лісу і у сухий сезон скидають листя; 2-й ярус – це шатро лісу, яке утворюється щільно зімкненими кронами дерев висотою 24-30 м, вони вічнозелені і мають безперервний ріст, хоча декотрі у сухий сезон припиняють ріст, тому на їх спилах видно річні кільця; 3-й або нижній ярус виражений дуже слабо – це поодинокі, дуже тіневитривалі рослини, проте, коли у шатрі утворюється просвіт, скажімо, якесь дерево упало підчас буревію, то третій ярус дуже швидко розростається, заповнюючи увесь вільний простір; 4-й ярус трав і чагарників розвинений надзвичайно слабо, тут переважають папороті і пальми.

Вторинний тропічний ліс, як уже згадувалось, виглядає надзвичайно пишним, оскільки у ньому добре розвинені 3-й та 4-й яруси, а 1-й практично відсутній. І якщо добре придивитися, то активісти природоохоронних орґанізацій просто не розуміють, що саме вони охороняють, якщо охороняють. А наступ тропічного лісу свідчить, що природа значно стійкіша до знищення, ніж ми це собі уявляємо. Тому потрібно зробити висновки і збалансувати природокористування, аби прикрі помилки минулого більше ніколи не повторювались.