РЕБРОПЛАВИ – НАЙДИВОВИЖНІШІ ТВАРИНИ НА ЗЕМЛІ

Дейопея калоктенота (Deiopea kaloktenota) - неймовірної краси істота
Дейопея калоктенота (Deiopea kaloktenota) - неймовірної краси істота

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Ідея написати цю статтю у мене виникла, коли я прочитав цікаву і доволі суперечливу публікацію на “Двокрапці”, де у перипетії наукового сюжету вигулькнули Реброплави. Правда, там їх чомусь назвали гребневиками… Пам’ятаю, років, напевне, з 10 тому, в університетському курсі зоології, я вчив, що існує гіпотеза походження вторинноротих тварин (і нас з Вами, до слова) від одних із найдивовижніших тварин на нашій планеті – реброплавів. Пропоную разом заглянути у дивовижний світ цих морських організмів…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Сподіваюсь, що Ви, читачу, колись дивились голлівудський фільм “Безодня”, де герої підводної бурової платформи випадково вступили у контакт з розумними істотами розвинутої глибоководної цивілізації. Звичайно, про їх існування ніхто й не здогадувався, але вони уже давно спостерігали за людьми, і контакт був неминучим. Проте, мало хто знає, що прототипом цих істот стали неймовірної краси морські організми – реброплави. То хто ж вони?

Батоцира Фостера (Bathocyroe fosteri) виглядає, наче прибулець з іншої планети
Батоцира Фостера (Bathocyroe fosteri) виглядає, наче прибулець з іншої планети. То й недивно, що творці Безодні вибрали реброплавів прототипом глибоководної цивілізації...

Реброплави – це тип дуже примітивних (примітивніших навіть за червів) винятково морських тварин. Сьогодні відомо близько 200-т їх видів, більшість яких трапляється в тропічних морях, декотрі у полярних реґіонах, де окремі види утворюють величезні скупчення. У Чорному та Азовському морях живе лише один вид Плевробрахія ходопсис (Pleurobrachiа chodopis), яка проникла сюди у 80-х роках ХХ століття.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Реброплави, здебільшого, є хижаками, які вільно плавають у товщі води, однак, ще відомі детритоїдні види, що повзають або прикріплюються на дні. Розміри реброплавів коливаються від 2—3 мм, наприклад, Тинерфе блакитний (Tinerfe cyanea) і до 2,5 м, як от Пояс Венери (Cestus veneris).

Веламен паралельний (Velamen parallelum) має стрічкоподібну форму тіла, як і у Пояса Венери (Cestus veneris)
Веламен паралельний (Velamen parallelum) має стрічкоподібну форму тіла, як і у Пояса Венери (Cestus veneris)

Тіло реброплавів має мішкоподібну овальну, округлу,  грушоподібну або стрічковидну форми. На одному його полюсі — оральному міститься ротовий отвір, а на протилежному — аборальному — аборальний орган. Головна вісь тіла проходить через обидва полюси. Для них властивий радіальний тип симетрії. Тобто, через тіло можна провести дві і більше площин симетрії (через людське – лише одну). Вони також є двошаровими тваринами (з зачатковим третім зародковим листком – мезодермою), і на відміну від Кишковопорожнинних, немають жалких клітин та фази поліпа у життєвому циклі. Тіло реброплавів має два типи будови: восьми- та двопроменевої симетрії, які наближаються до двосторонньої, як, скажімо, у людини. Основні елементи симетрії – це сплющена глотка, канали травної системи й щупальця, які розташовані перпендикулярно до площини глотки. Окрім цього на поверхні тіла реброплавів у меридіональному напрямку розміщені вісім валиків, або ребер (звідси й українська назва), на яких містяться поперечні пластинки, утворені з’єднаними війками й призначені для гребельного руху. Це найдовші в тваринному світі війки – довжина становить кілька міліметрів. Рухаючись, пластинки розкладають світло на спектр, тому виникає ілюзія, що по тілу реброплавів пробігають веселкові переливи.

А то є один із глибоководних Ктенофор
А то є один із глибоководних Ктенофор

Більшість реброплавів має два щупальця, інколи значно довші за тіло, що втягуються в спеціальні щупальцеві кишені. На одній з поверхонь, щупальця розгалужені та вкриті клейкими клітинами, які є лише в реброплавів. Кожна клітина має напівсферичну форму та приєднується до щупальця еластичним прямим тяжем (видозмінене ядро) й спірально закрученим тяжем (видозмінений джгутик). Клітина виробляє клейку речовину, за допомогою якої на неї налипають планктонні організми, й щупальце підтягує здобич до рота. Якщо здобич намагається вирватися, тяжі пом’якшують струси, що відчувають при цьому реброплави. Живляться реброплави різними дрібними планктонними організмами, особливо рачками, полюють на сальп, дрібних риб, інших реброплавів. Деякі види — є коменсалами, тобто живуть за рахунок інших, не завдаючи їм шкоди, мешкаючи на поверхні морських зірок, коралів, губок тощо, де живляться впольованою останніми здобиччю.

Плевробранхія пілея (Pleurobranchia pileus) - найближчий родич чорноморської Плевробрахії ходопсис (Pleurobrachiа chodopis)
Плевробранхія пілея (Pleurobranchia pileus) - найближчий родич чорноморської Плевробрахії ходопсис (Pleurobrachiа chodopis)

Тіло реброплавів на 90% складається з води й заповнене кришталево прозорою мезоґлеєю, тому тварину не помітно у воді. Свою присутність вони видають тільки яскравим світінням. В товщі мезоґлеї містяться прозорі м’язи, але найбільш розвинена мускулатура щупалець, що забезпечує захоплення їжі.

На аборальному полюсі тіла у реброплавів знаходиться своєрідний орган чуття — аборальний орган. Він визначає положення тіла тварини у просторі: чи пливе вона вверх, чи вниз. Окрім функції рівноваги, він регулює рух гребельних пластинок. Реброплави реагують на світло. Наприклад, забарвлення морських огірків (Beroida) на світлі змінюється від молочно-білого до рожево-фіолетового завдяки дії особливих клітин-хроматофорів у їх шкірі-епідермі.

Багато реброплавів мають здатність до світіння, що пов’язано з наявністю особливих клітин-фотоцитів, локалізованих у кишківнику. Серед них найвідомішими є Пояс Венери (Cestus veneris), Мнеміопсис (Mnemiopsis), Бере (Beroe) та Плевробрахія (Pleurobrachia). Найяскравіше світяться декотрі види роду Бере — світла однієї особини достатньо для читання! Світіння в реброплавів скоординоване із захисною реакцією. У разі подразнення спостерігаються зупинка руху війок, різке скорочення тіла й світловий спалах.

Усіма кольорами веселки переливається Бере Форскали (Beroe forskalii)
Усіма кольорами веселки переливається Бере Форскали (Beroe forskalii)

Реброплави — гермафродити – у них немає ні самок, ні самців – кожна особина є одночасно і першим, і другим. У деяких плаваючих видів відоме явище дисогонії — своєрідного розмноження на стадії личинки (неотенія), коли після виходу з яйця вона починає продукувати дрібні яйця, з яких виходять подібні личинки, що ростуть і перетворюються на тварин нормальних розмірів. Деякі повзаючі форми турбуються про нащадків – у материнському організмі, утворюються виводкові камери, де розвиваються яйця. Нестатевого розмноження – частинами тіла, як у гідри, – у реброплавів немає. Виняток становлять деякі повзаючі форми (Coeloplana, Planoctena, Vallicula).

В будові реброплавів є риси подібності до личинки напівхордових — торнарії та личинки голкошкірих — диплеврули, що може вказувати про походження вторинноротих (голкошкірих, напівхордових, хордових) від найдавніших ктенофороподібних предків.

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

31 Comments

  1. егор петренко
    Лютий 18, 2009
    Reply

    Дякую, мені, учню 8 класу, було дуже цікаво.

  2. Лютий 18, 2009
    Reply

    Дуже прошу.
    Радий, що сподобалось.

  3. Оля
    Лютий 24, 2009
    Reply

    Дякую,мені ваша стаття допомогла в написанні контрольної.Ви так багато знаєте, мені від цього хочеться ще більше вчитися.

  4. Оля
    Лютий 24, 2009
    Reply

    Дякую,ваша стаття допомогла мені в написанні контрольної.Ви так багато знаєте,через це ме ще більше хочеться вчитися.

  5. Лютий 24, 2009
    Reply

    Олю, дуже втішений, що стаття допомогла Вам. Бажаю успіхів у навчанні.

  6. Юрий
    Вересень 2, 2009
    Reply

    спасибо за интересное и не обычное.

  7. Вересень 2, 2009
    Reply

    Пане Юрію, світ довкола надзвичайно багатий і незвичний. Пізнавайте його разом зі “Станіславівським натуралістом”, а ми завжди раді нашим постійним читачам.

  8. Володимир
    Вересень 7, 2009
    Reply

    Спасибі. Ви часом не знаєте за рахунок чого виникає світіння різними кольорами (маю на увазі на молекулярному рівні)?

  9. Вересень 7, 2009
    Reply

    Пане Володимире, світіння у реброплавів, як і у багатьох інших тварин відбувається двома способами. Наприклад, на останній фотографії у статті зображено Бере Форскали (Beroe forskalii), який переливається різними кольорами – це ефект інтерференції світла. Він так переливається лише у відбитому світлі за рахунок його розкладання на спектр завдяки руху війок.
    Другий спосіб – це біолюмінісценція, яка виникає врезультаті ферментативного окислення різних метаболітів за допомогою ферменту люциферази. Врезультаті такого окислення, окрім води, вуглекислого газу і тепла, відбувається випромінювання фотонів світла. Біолюмінсценція широко розповсюджена у природі.
    У кожному випадку причина світіння є різною.

  10. Юлія
    Вересень 26, 2009
    Reply

    Стаття досить таки цікава. А чи мають реброплави здатність до регенерації?

  11. Вересень 27, 2009
    Reply

    Пані Юліє, Реброплави дуже схожі на кишковопорожнинних і також маю здатність до регенерації, проте, на відміну від останніх не здатні розмножуватись брунькуванням, за винятком декотрих повзаючих реброплавів.

  12. Грудень 23, 2009
    Reply

    так це офіційна українська назва в них реброплави (російська – гребневики, англійська – Comb jellies)?
    а про “і на відміну від Кишковопорожнинних” то здається ж, коли цей таксон використовувався (виходячи з викіпедії, він вважається застарілим), реброплави також до нього входили, разом з кнідариями що і мають “жалкі клітини та фази поліпа у життєвому циклі”. Чи може я не так зрозумів – якраз намагаюся втелепати 🙂

  13. Грудень 26, 2009
    Reply

    Пане Дмитре, Рероплави – самостійний тип тварин, відмінний від кишковопорожнинних або кнідарій, проте, з якими утворює один надтип – Радіальносеметричні (Radiata). У життєвому циклі реброплавів немає стадії поліпа. А на відміну від двошарових кишковопорожниннх, у ктенофор наявний зачатковий третій зародковий шар – мезодерма, яка дає початок м’язовій системі цих тварин. У багатьох аспектах реброплави знаходяться на вищому щаблі організації від кишковопорожнинних.

  14. Лера
    Січень 12, 2010
    Reply

    дайте смішні відомості про творин дуже прошу,як щьо можно то швидше

  15. Січень 12, 2010
    Reply

    Пані Лера, справа в тому, що “Станіславівський натураліст” не публікував ніколи кумедних відомостей про тварин, тож я не можу надати вам такої інформації.

  16. Amy
    Березень 14, 2010
    Reply

    пане Admin, от скажіть- ви так багато знаєте з різних напрямків наук, хто ви за фахом? якщо звичайно це не велика таємниця:)

  17. Березень 14, 2010
    Reply

    Пані Amy, мій фах не є таємницею: я – біолог 🙂 🙂 🙂 ! Знаннями завдячую своїм вчителям і тому, що багато читаю.

  18. Amy
    Березень 14, 2010
    Reply

    як приємно чути добре слово в адресу вчителів))
    читаєте ви не даремно, мені наприклад не доводилось чути що рухом війок організми можуть здійснювати інтерференцію

  19. Березень 15, 2010
    Reply

    🙂 . Пані Amy, власне, більшість світлових ефектів реброплавів (але не усі) – це наслідок інтерференції, до речі, у багатьох метеликів та жуків забарвлення зумовлюється саме інтерференцією світла, особливо різні металічні блиски та шовкові чи атласні переливи.

  20. YlEcHkA
    Листопад 1, 2010
    Reply

    Спасибочки,,
    как раз срочно нада было мне на биологию=)

  21. Листопад 1, 2010
    Reply

    Пані/пане YlEcHkA, сподіваюсь стаття Вам принесе користь і позитивну оцінку 🙂 .

  22. Василіса
    Січень 12, 2012
    Reply

    Дякую))) дуже виручили

    • Січень 12, 2012
      Reply

      Дуже прошу, пані Василісо.

  23. Юлічка
    Жовтень 26, 2012
    Reply

    Дякую за інформацію ми маєм писати самостійну надіюсь ця інформація допоможе

  24. Жовтень 29, 2012
    Reply

    Сподіваюсь, пані Юлічко, ця інформація Вам допомогла здати самостійну на відмінно.

  25. Леся
    Травень 23, 2014
    Reply

    Дякую. Я просто хотіла почитати про них у зв’язку з найновішим відкриттям вчених Флоридського університету.

  26. Василь
    Жовтень 22, 2014
    Reply

    Мені це душе допомогло в 8 класі дякую

  27. Яна
    Травень 6, 2021
    Reply

    Дякую! Мені дуже сподобалося, читала із задоволенням!

Написати відповідь до дмитро Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 11 =