ТІ, ЩО ЖИЛИ НА КРАЮ СВІТУ, В ЙОТУНХЕМІ

Аллозавр

 

 Дмитро БАЖАНСЬКИЙ 

Всім нам відомі динозаври. їхні маленькі ґумові зображення забавляли нас в дитинстві, а їхній злегка модернізований брат Ґодзила утішав нас своїм ревом і вогненним диханням на екранах телевізорів. У чому ж секрет популярності цих “жахливих ящерів”, які не сходять зі сторінок книг і екранів телевізорів сьогодні і швидше за все не покинуть нас і завтра. Напевно всі зі мною погодяться, що найголовнішою причиною популярності динозаврів є їхні розміри. Чи зацікавили б нас динозаври розміром з нашу ящірку прудку? Напевно, що такий “палеонтологічний бренд” не отримав би належної популярності.

 Ще в давні часи, до зародження палеонтології, люди по всьому світі знаходили велетенські кістки. Можливо, саме такі знахідки дали поштовх для зародження легенд про міфічних драконів і велетнів, що жили на краю світу, в Йотунхемі, як це бачили скандинавські вікінги. Щоправда не всі використовували свої знахідки, як фундаменти легенд і міфів. Наші “колеги по планеті” – китайці використовували кістки динозаврів, як медичні препарати.Сяк-так збирати кістки до купи люди здогадалися уже в XIX ст. Спроби робилися і раніше, але вони не були надто вдалими. Наприклад Гедеон Мантель гадав, що знайдена ним кістка була рогом на носі іґуанодонта. За його уявленнями був навіть створений макет з невеликим рестораном у середині. Але виявилося, що ріг іґуанодонта був лише прикрасою середнього пальця передньої лапи. Нині цей макет може лише потішати відвідувачів в саду лондонського “Кристал Палас”.Нажаль навіть сьогодні ведуться дебати між ученими на рахунок вигляду навіть досить відомих науці динозаврів. Навіть колір їхньої шкіри залишається для нас загадкою. Про колір шкіри можна висувати судження лише з огляду на зовнішній вигляд сучасних рептилій.На рахунок того де проводили своє життя такі велетні, як, наприклад, брахіозавр і апатозавр точно щось сказати важко. Раніше вчені вважали, що велика вага подібних гігантів, яка часто сягала більше 100 тон не дозволяла їм довго перебувати на суходолі. А більшість часу такі “динозаврики” проводили у воді, залишаючи свої голови на поверхні завдяки довгим шиям. Але, нажаль, навіть на десятиметровій глибині їхнє дихання було би утрудненим через великий тиск води на легені.На Землі крім самих динозаврів існували ще й різні рептилії. Динозаври від рептилій відрізнялися в першу чергу місцем існування. Всі динозаври були виключно наземними тваринами і пересувалися на прямих ногах, що і відрізняло їх від усіх інших рептилій. У воді жили лише такі водні рептилії як плезіозаври, іхтіозаври чи еласмозаври і до динозаврів вони не належали. Теж стосується і птеранодона, який належав до групи птерозаврів.Усіх відомих динозаврів учені поділяють на такі категорії:Тераподи – були хижаками і зовні нагадували таких динозаврів як Тиранозавр.Зауроподи – гігантські травоїдні динозаври на зразок диплодока чи брахіозавра.Орнітоподи – були також травоїдними, але менших розмірів на зразок іґуанодонта чи качконосих динозаврів (зауролоф).Цератопси – чотириногі динозаври з великими кістковими пластинами з вантажівку.Пахіцелозаври – група динозаврів з дуже масивним черепом, найкраще вивчені на прикладі Пахіцефозавра.З’явилися і зникли динозаври в межах Мезозойської ери. Але сумувати з цього приводу не доводиться – період в 150 млн. років коротким назвати язик не повертається.Про причину вимирання цих “милих тваринок” судити важко. Найдостовірнішою, на наш час, вважається теорія падіння великого метеорита. Можливо дійсно 65 млн. років тому в районі сучасної Мексики впав метеорит, який значною мірою вплинув на тогочасний клімат. А що, якщо ні? Гадаю з часом з’являться нові гіпотези.Вимирання динозаврів не було раптовим, як нам це може здатися після перегляду таких касових фільмів як Армаґедон, чи інших – менш оптимістичних. Зникнення динозаврів було справою кількох мільйонів років. Багато в чому покинути наш світ допомогли динозаврам більш еволюційно близькі людям ссавці. В числі останніх динозаврів можна згадати тиранозаврів і трицератопсів.Для людей все ж таки було великим щастям зникнення динозаврів. Бо хто ж знає якби склалася наша історія поруч з такими велетнями і чи була б вона взагалі…

admin Written by:

One Comment

  1. *************
    Грудень 28, 2008
    Reply

    стаття цікава.та треба писати простіше

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

26 + = 31