Category: Інвазійні види

Серпень 27, 2014

Шершень оксамитовий. Джерело ілюстрації: www.commons.wikimedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).

Лютий 20, 2013

Чилійський свищ. Джерело ілюстрації: http://www.lochanhousewaterfowl.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

На початку лютого 2013-го року, підчас обліків зимуючих водоплавних птахів на Бурштинському водосховищі, що у Галицькому національному природному парку, було виявлено незвичайного пернатого, якого, за 20 років моніторинґу, ніколи раніше не спостерігали. Птах виявився настільки незвичайним, що його не вдалось віднайти у жодному із європейських визначників!

Лютий 16, 2013

Мурашина армія. Джерело ілюстрації: http://www.alexanderwild.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Мураха арґентинська (Linepithema humile (Mayr, 1868) є одним із найбільш успішних видів комах у світі, адже вона сьогодні захопила усі континенти і успішно завойовує Європу. Аґресія, з якою Мураха арґентинська загарбує нові території можна зрівняти хіба лише із людською – вона створює мільйонні колонії, які простягаються на сотні кілометрів, перебудовує природні екосистеми, пристосовуючи їх для своїх потреб, нещадно знищує абориґенні види. І немає жодної сили, яка б могла зупини її експансію, чи може не було…

Вересень 14, 2012
Чи стане хижий клоп панацеєю супроти колорадського жука? Джерело ілюстрації: http://politikan.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824), для аграрної України, де кожен другий мешканець так чи інак задіяний у вирощуванні картоплі, є напастю, про яку у деталях розповідати, напевне, немає жодного сенсу, адже усім відома його шкодочинність. Боротьба з ним – “кроплення і збирання жука” – перетворилася на справжній городній “ритуал” на присадибних ділянках і дачах. І ця боротьба триває з поперемінним успіхом – хімічні корпорації викидають на ринок нові отрутохімікати, до котрих шкідники пристосовуються уже через два-три покоління (читай роки). Спроби залучити до війни із жуком його природних ворогів досі не відзначались особливою успішністю, одначе, схоже, усе змінюється…

Жовтень 12, 2011

 

Чужинські інвазійні види комах уже крокують у наших лісах і полях... Джерело ілюстрації: http://www.flickr.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Клімат на Землі змінюється і то є доконаним фактом. Інша справа причини цих змін – людська діяльність чи природна циклічність… Кожна з цих причин має як своїх прихильників, так і своїх противників, однак, я хочу розповісти про деякі ефекти глобального потепління (саме у цьому керунку, наразі, змінюється клімат – авт.), що уже проявилися на теренах України. Ці ефекти стосуються змін у екосистемах пов’язаних зі з’явою південних видів комах…

Травень 25, 2011
У Середземному морі виявлено понад 900 інвазійних видів, завезених сюди людьми із баластними водами кораблів... Джерело ілюстрації: http://picasaweb.google.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Коли у 1869-му році Британська Імперія завершила будівництво Суецького каналу, у Середземне море із Індійського океану хлинули чужинські види, спричинивши зміни у корінних екосистемах моря, почасти, витіснивши місцевих тварин і рослин. Минуло півтори століття і у Середземномор’ї нині налічується понад 900 інвазійних видів…

Листопад 20, 2010

Сонечко-Гармонія далекосхідна (Harmonia axyridis (Pallas, 1773) - новий для України вид. Джерело ілюстрації: http://scienceblogs.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

З’ява цієї комахи на теренах нашої держави не стала несподіванкою для ентомологів – вчених, котрі вивчають комах. Науковці очікували на нього. Річ у тім, що новий вид – це Сонечко-Гармонія далекосхідна (Harmonia axyridis (Pallas, 1773), яке уже заселило усі континенти окрім Австралії, і певна річ, Антарктиди.

Липень 15, 2010

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) - пагони. Джерело ілюстрації: http://www.ambrosiainfo.de

Андрій М. ЗАМОРОКА

Якось відомий популяризатор науки і ботанік Олексій Смірнов у своїй книзі написав: “…В Америці амброзії бояться більше, ніж у нас тополевого пуху. Її пилок, подейкують, у час цвітіння хмарами клубочиться над континентом і спричинює алергію… Гадаю, що то є дуже перебільшено…” він навіть не міг припустити, що мине лише тридцять років і “хмари пилку” амброзії нависнуть над іншим континентом – нашою Європою.

Червень 4, 2009
Самка Трихоферуса польового (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835) впіймана на Передкарпатті
Самка Трихоферуса польового (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835) впіймана на Передкарпатті

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

У 2006 році, мій добрий товариш по ентомологічному цесі пан Роман Бідичак, з поїздки Кримом, привіз кілька вусачів. З-поміж них був і цікавий для мене вид Трихоферусів, які не поширені в Галичині. Проте, я його помилково ідентифікував як Трихоферус оксамитовий (Trichoferus holosericeus Rossi, 1790), який є звичайним видом на південному березі Криму. Але, коли у 2008 році я упіймав цей же вид на Передкарпатті, то моє природне прагнення до пізнання і відкриттів заставило більш прискіпливіше придивитись до обох знахідок. Виявилось, що вони належать до одного виду, але не є Трихоферусом оксамитовим, а невідомим раніше для України Трихоферусом польовим (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835)

Червень 2, 2009
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК

 

Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.