Category: Планети

Грудень 7, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Неймовірно, однак, звичний для землян дощ виявився унікальним для Сонячної системи, адже на жодній іншій планеті такого явища не спостерігається. Винятком є, хіба, Титан – 20-й супутник Сатурну, на якому проте, йдуть дощі не з води, а з рідкого метану… Астрономи більш, ніж впевнені, що водяні дощі на планетах є звичним явищем у Всесвіті, але для цього повинні виконуватись щонайменше дві умови: має бути вода і достатня кількість тепла. Впевненість впевненістю, однак необхідними є доказими. І ось тепер ми маємо ці докази – це результати дослідження далекої екзопланети K2-18b.

Жовтень 19, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Кілька днів тому група астрономів Смітсонівського Інституту оголосила про відкриття 20-ти нових супутників Сатурну – другої за розмірами планети Сонячної системи, знаменитої своїми кільцями. Вчені підрахували, що загальна кількість уже відомих супутників Сатурну складає 82! Це більше, ніж у найбільшої планети – Юпітера, що налічує лише 79 супутників…

Вересень 29, 2015
Марс. Джерело ілюстрації: http://mars.nasa.gov

Андрій М. ЗАМОРОКА

Після довгих років досліджень, надій і віри, науковцям із НАСА вдалось виявити потічки у горах та каньйонах Марсу. Ці невеличкі струмки, наче на Землі, оживають з приходом марсіанського літа, зникаючи під кригою взимку. Наявність рідкої води на Червоній планеті виводить пошуки позаземного життя на новий етап – від гіпотези до його виявлення.

Липень 15, 2015

Плутон з його, тепер уже знаменитим, зображенням білого "серця". Джерело ілюстрації: https://www.nasa.gov

Андрій М. ЗАМОРОКА

Вчора – 14 липня 2015-го року, – космічний корабель “Нові Горизонти” вперше наблизився до карликової планети Плутону – останнього із вервиці світів Сонячної системи, відвіданого людською цивілізацією. Сьогодні ж, щойно, півгодини тому, завершилась пресова конференція NASA присвячена цій непересічній події. Співробітники Американської аерокосмічної аґенції опублікували перші світлини, надіслані “Новими Горизонтами”. Основні масиви зображень із Плутону, очевидно, будуть оприлюдненими у наступні дні і місяці, а дещо подаю тут.

Травень 9, 2015
Марс. Джерело ілюстрації: http://en.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Астрономи минулого, вдивляючись у свої простенькі телескопи, малювали на Марсі системи каналів, морів і річок. Багато з них були свято переконаними, що на Червоній Планеті не просто існує життя, а замешкує планету потужна цивілізація марсіан. Ілюзію розвіяли перші світлини Марсу, передані у 1965-му році космічним кораблем НАСА “Моряк -4” (“Mariner 4”), – планета виявилась безводною, сухою пустелею. Там не було а ні морів, а ні річок, а ні знаменитих каналів, лише один червонуватий пісок і численні кратери від метеоритів… Наступні марсіанські дослідницькі місії шукали воду і можливе життя. Найновіші відомості із Марсу свідчать, що тут таки була вода, рідка вода, як і на Землі. Лише от загадка: куди вона поділась із планети? І ось, схоже, що вчені знайшли зниклу воду…

Січень 7, 2015
Схід сонця над Марсом. Джерело ілюстрації: http://www.rockhounds.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

14 липня 1965-го року американський космічний корабель “Моряк-4” (“Mariner-4”) досяг орбіти Марсу і передав на Землю низку світлин та відомостей про умови на планеті та довкола неї. Це, напевно, було найбільше розчарування за усю історію людства – планета, яку вважали населеною розумними істотами, виявилась мертвою холодною пустелею… Через десятиліття це підтвердили негативними мікробіологічними тестами і посадкові апарати “Вікінґ-1” та “Вікінґ-2”. Попри те, вчені не втрачають надії знайти життя на червоній планеті, посилаючи все нові апарати на дослідження далекого світу. І ось, майже, сенсація: марсохід “Цікавість”, більш відомий за його анґлійською назвою “Curiosity”, вперше виявив у марсіанському ґрунті орґанічні молекули.

Квітень 13, 2014
Океан завжди вважався колискою життя... Джерело ілюстрації: http://www.studio-central.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Скільки океанів Вам відомо? Індійський, Атлантичний, Тихий, Північний – чотири… Хтось ще може говорити про Південний, але усі вони разом становлять єдиний Світовий океан. Ще донедавна вчені і пересічні громадяни були переконані, що Земля – єдина планета Сонячної системи, на якій є океан, а потім була Європа з її власним океаном, відтак заговорили про два океани Титану – поверхневий з метану і підльодовиковий з води, а зовсім недавно стало відомо про зниклий океан на Марсі… І ось сьогодні вчені уже говорять про ще один позаземний океан на Енцеладі…

Лютий 9, 2012
Вигляд Марсу із довколапленетної орбіти. Джерело ілюстрації: http://www.coolpicturegallery.us

Андрій М. ЗАМОРОКА

“…За пять лет колонизации Марса мы не встретили здесь
животных крупнее мимикродона…”

Аркадій і Борис Стругацькі
“Ніч на Марсі”, 1960

Численні місії космічних апаратів на Марс, станом на сьогодні, не виявили жодних ознак присутності життя на цій планеті. Наче червонявий пісок під поривами холодного марсіанського вітру, розвіялись романтичні сподівання поколінь дослідників, письменників і мільйонів простих громадян на зустріч із позаземними – марсіанськими – істотами. Зайвим підтвердженням цього стала недавня дослідницька стаття у журналі “Ґеофізичні Наукові Записки” (Geophysical Research Letters) – Марс перетворився у пустелю 600 мільйонів років тому…

Січень 26, 2012
Художнє уявлення сходу Сонця над Меркурієм. Джерело ілюстрації: http://newshopper.ulekha.com

Микола ПЕТРАЩУК

Однією з найзагадковіших планет Сонячної системи є Меркурій — названа на честь бога торгівлі – Меркурія, – у римському пантеоні. Перші згадки про неї вчені знаходять в таблицах “Муль апін” (збірник вавилонських астрологічних таблиць). Ці спостереження, скоріше за все, були здійснені асирійськими астрономами близько XIV ст. до н.е. Незважаючи на це науковці й досі намагаються розгадати секрети цієї планети захованої “під крилом” у Сонця.

Лютий 15, 2011
Вигляд Плутона під різними кутами повороту осі. Світлини зроблені телескопом Хабл. Джерело ілюстрації: http://media.photobucket.com

Микола ПЕТРАЩУК

Всі підручники з астрономії видані після 30-х ХХ ст. говорять, що в Сонячній Cистемі налічується 9 планет. Та на початку ХХІ ст. все кардинально помінялось. В Сонячній системі залишилось 8 великих планет. Що ж трапилося? На початку ХХ ст. в Сонячній Системі було відомо 8 планет. І хоча, ще в 1848 р. Б. Пірс, а в 1874 р. також і Саймон Ньюкомб, проводячи розрахунки нової моделі орбіти Урану, під впливом Юпітера, Сатурна і Нептуна, припустили можливість існування дев’ятої планети, яка також збурює орбіту Урану.