Андрій М. ЗАМОРОКА
25-й річниці незалежності України присвячується
[Донецька область]
В Україні є місця неймовірної краси і мальовничості, а є місця неймовірної історії, де всього за кілька секунд із сучасності провалюєшся у таку сиву давнину, що навіть древність динозаврів перед нею тьмяніє. Саме таким місцем є пагорби довкола містечка Дружківка на Донбасі, де просто на схилах розкинувся скам’янілий ліс віком 300-280 мільйоноліть!
Андрій М. ЗАМОРОКА
Подібно розриву бомби, гучно і безапеляційно, на увесь вчений світ, під завершення ХІХ століття, пролунало дивовижне відкриття, що ознаменувало з’яву із мороку мільйоноліть небачених досі папоротей із насінням! Це трапилось щойно, за кілька років, по смерті Дарвіна, коли його теорію еволюції усіляко шельмували і нещадно критикували. І ось вона – вимерла проміжна ланка між споровими і насінними рослинами, прямий доказ справедливості еволюції, наче холодний душ, остудила гарячі голови критиків… Одначе, з тих пір проминуло уже більше століття, і вартує задатися питанням: “Що ж ми знаємо про ці древні вимерлі рослини – насінні папороті? Яка сьогоденна їх візія?”
Андрій М. ЗАМОРОКА
Цю історію важко було оминути увагою, оскільки вона торкається дуже дискусійної теми – змін клімату. Наприкінці жовтня 2013-го наукові оглядачі зарясніли заголовками, штибу “Небачене потепління поглинає Арктику”… Причиною для такого інформаційного вибуху став пресовий реліз групи науковців під керівництвом Ґіфорда Міллера із Університету Колорадо, що у США, ґрунтований на їх попередній публікації у міжнародному науковому журналі “Записки Ґеофізичних Досліджень” (Geophysical Research Letters). Те, як вони подали та інтерпретували результати своїх досліджень, заставило насторожитись багатьох вчених, одначе, стало поживним ґрунтом для усіляких спекуляцій екоалярмістів. Пропоную короткий аналіз суті їх дослідження і тенденційності у тлумаченнях.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Коли у 1956-му році Роберт В. Браун описав свого “ботанічного археоптерикса” – Санміґелію Левіса (Sanmiguelia lewisii Brown, 1956) із пізньотріасових відкладів Техасу (220 мільйоноліть назад), то здавалося, що давню дилему, йменовану “жахливою таємницею Дарвіна” – час виникнення покритонасінних рослин, було вирішено. Одначе, це тільки був початок гарячих дебатів та бродінь, адже деякі з палеоботаніків сумнівалися у приналежності Санміґелії до квіткових, оскільки достовірні знахідки останніх датуються лише початком крейдового періоду – 120-130 мільйоноліть назад… Відтак, маятник наукових візій з цього приводу періодично хитається то у сторону пермсько-тріасового то юрсько-крейдового періодів їх виникнення. Сьогодні, видається, він знову на стороні прихильників тріасової гіпотези, про це, власне, мова й піде далі…
Андрій М. ЗАМОРОКА
У світлі новітніх досліджень у палеоботаніці, стає зрозуміло, що творці фільму “Прогулянки із динозаврами” неправильно відтворили їх світ. Виявляється, мезозойська ера – час існування динозаврів, – аж ніяк не була ерою голонасінних, оскільки квіткові рослини були звичайними і повноправними господарями суходолу…
Андрій М. ЗАМОРОКА
22 липня 1879 року, у листі до свого друга і ботаніка Джозефа Хукера, – саме того, який довів хижацтво непентесів, – Чарльз Дарвін написав про свою “жахливу таємницю”… Навіть більш, ніж через століття, сучасні вчені продовжують дискусію про “жахливу таємницю” Дарвіна. Він так назвав не подію із власного життя, а походження квіткових рослин! З’ява скам’янілих відбитків квіткових рослин у ґеологічному літописі Землі є надзвичайно раптовою – вчені не можуть віднайти проміжних форм, які могли б зв’язати покритонасінних з їх гіпотетичними предками: або насінними папоротями, або голонасінними…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Пригадуєте фільм “Прогулянки з динозаврами”? Автори фільму, відтворюючи середовище життя динозаврів, поселили їх у хвойних та папоротевих лісах серед секвой і араукарій. Однак, як показують найсвіжіші дослідження, світ динозаврів насправді був квітучим, у прямому розумінні цього слова, адже перші квіткові рослини, що відомі на нині, виникли ще у пізньому тріасі… Якщо на початку юрського періоду квіткові займали марґінальне місце у мезозойських екосистемах, то до його закінчення саме вони утворювали буйну рослинність суходолу. Але про таємниці походження покритонасінних рослин буде написано згодом, а зараз хочу розповісти про орхідеї часів динозаврів.