Category: Загибель екосистем

Андрій М. ЗАМОРОКА

Майже дві тисячі років тому, давньоримський філософ Клавдій Птолемей звів воєдине усі ґеографічні знання античного світу, створивши найповнішу, на той час, мапу, якою послуговувались наступні півтора тисячоліття. У самісінькім серці Африки, посеред безводної Сахари, він зробив надпис “Libie Palus“, що означає “Лівійське Болото”. З тих пір, аж до початку ХІХ століття, ніхто з європейців не бачив “Лівійського Болота”, а коли у 1823-му експедиція Х’ю Клапертона вперше дісталася цієї місцини, то виявилось що то зовсім не болото, а велетенське прісне озеро, яке місцеві абориґени називають просто – “чад”, тобто “озеро”. Будучи шостим за площею у світі, озеро Чад, сьогодні, помирає відступаючи під натиском пустелі та людської цивілізації – за останні 40 років воно зменшилось на 95%!

Екосистеми тропічних лісів вражають своєю неймовірною складністю та розмаїттям фауни і флори – вони є домом для двох третин усіх видів живих істот на нашій планеті. Однак, ці ліси є надзвичайно вразливими. Здавалось би, кількасотлітній праліс із ґрандіозними деревами, незліченними ліанами та епіфітами, полчищами найрізноманітніших великих і малих істот, – він мав би бути вічним, але парадокс у тому, що цей велетенський орґанізм не здатен до відновлення… І ситуація лише усугубилась із початком сучасної його колонізації людьми…