Андрій М. ЗАМОРОКА
Виглядає так, що пауза у процесі глобального потепління останньої декади – це лише перший дзвіночок, який сповіщає про прийдешнє глобальне позимніння на Землі. У кліматологічні дебати втрутились астрономи, сповістивши про початок затяжного періоду спокою на Сонці. 9 липня, у курортному Лландандо (Об’єднане Королівство), було повідомлено, що до 2030-го року активність Сонця спаде на 60% – на Землі розпочнеться “міні” льодовиковий період…
Андрій М. ЗАМОРОКА
У кліматологічній науці склалась парадоксальна ситуація – 2014-й рік став найтеплішим за останні два століття, але при цьому росту температур не спостерігається… Взагалі, перші півтора десятиліття ХХІ століття відзначились десяткою найтепліших років з часів початку інструментальних вимірювань температури – середини ХІХ століття. Але останнє зростання середніх температур нижнього шару атмосфери Землі було зафіксовано ще у 1998-му році. Глобальне потепління зупинилося 17 років тому, але що стало причиною його зупинки залишається об’єктом пошукувань вчених. Сьогодні, дослідники звернули увагу на низку вулканічних вивержень, що трапились за останню декаду-дві…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Чи міг бодай припустити геніяльний Станіслав Лем, публікуючи у 1951-му році свій роман “Астронавти”, що “найлютіший ворог людства” – холод, насправді є велетом на глиняних ногах? Що для розігріву атмосфери, океану і суходолу не знадобиться вивільнення загнузданої людством термоядерної енерґії? Що безкраї льодовикові панцирі Арктики і Антарктики опиняться на ґрані зникнення ще за його життя, і далеко не через цілеспрямовану оптимізацію клімату людством?… Напевно, що ні. Але його роман передає дух і віру епохи Великого Підкорення Природи. То лише згодом вчені скажуть про ледь що не глобальну екологічну катастрофу і потребу зміни цивілізаційної парадиґми, але у той, минулий і далекий від нас, візії світобудови і місця людини у ній були цілком іншими… Вчені стверджували, що людство знаходиться на порозі глобального похолодання і зовсім близьким є початок нового льодовикового періоду. Однак, уже через два десятиліття людство із жахом очікувало катастрофічного потепління, а сьогодні заговорили про його спинення… То що ж відбувається з кліматом?
Андрій М. ЗАМОРОКА
У самісінькім серці Океанії є малесенька острівна країна Тувалу, найвища точка якої становить всього 5 метрів над рівнем моря… Понад 20 тисячоліть тому, острови Тувалу здіймались над водами Тихого океану на понад півтори сотні метрів. А все тому, що ґрандіозні льодовики у Європі та Північній Америці, завтовшки кілька кілометрів, зібрали у собі колосальні об’єми води. З часу, коли льодовикова епоха завершилася, океан, майже, цілковито їх поглинув. Сьогодні, в силу кліматичних змін море знову наступає на острови Тувалу. Що чекає на ці маленькі клапті суходолу у найближчому майбутньому – на скільки підійметься рівень Світового океану?
Андрій М. ЗАМОРОКА
Злободенна тема глобальних змін клімату на Землі з кожним новим дослідженням розкриває нові і нові механізми біосферної регуляції вуглекислого газу у атмосфері. Не винятком стало одне із найсвіжіших досліджень, яке виявило, що мурашині колонії здатні поглинати вуглекислий газ, перетворюючи його на нерозчинні мінерали. Автор дослідження настільки захопився своїм відкриттям, що береться стверджувати, буцімто еволюційний вибух розмаїття мурах близько 30-ти мільйоноліть тому і призвів до початку ери льодовикових періодів…
Андрій М. ЗАМОРОКА
На початку листопада 2013-го, мене надзвичайно обурило трактування результатів дослідження, яке, незадовго перед тим, було опубліковане групою науковців з Університету Колорадо. Власне, я мав низку критичних арґументів, які, практично, нівелювали їх твердження стосовно зв’язку між спричиненим людиною глобальним потеплінням, таненням льодовиків і знайденим підльодовиковим мохом… Свою незгоду тоді вибудував на невеликому дослідженні канадійських вчених, які виявили факт реґенерації підльодовикових мохів віком близько 400 років. Арґумент, звичайно, був вагомий, однак не абсолютний, бо мова у колорадських дослідників велась про десятки тисяч років, а мох, який би ожив бодай через тисячу років, був невідомим… Але, яка вдача (!), кілька тижнів тому, у журналі “Сучасна Біологія” (“Current Biology”) опубліковано статтю про оживання мохів, які пролежали замороженими під льодовиком близько 1500 років! Тож пропоную короткий огляд цього дослідження.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Зима 2013-2014, як і низка попередніх, виявилась багатою на погодні “аномалії”. Північна Америка пережила найхолодніший грудень за увесь період метеорологічних спостережень, а увесь світ облетіли неймовірні кадри замерзлого Ніаґарського водоспаду… Тим часом у Західній Європі лили дощі й виходили з берегів ріки. А вже наприкінці січня Східну Європу скували тріскучі морози, які з початком лютого змінилися дощами… Багато людей задаються питанням: “Чому?”. Спробуймо з’ясувати відповідь на нього, користаючись даними науки.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Цю історію важко було оминути увагою, оскільки вона торкається дуже дискусійної теми – змін клімату. Наприкінці жовтня 2013-го наукові оглядачі зарясніли заголовками, штибу “Небачене потепління поглинає Арктику”… Причиною для такого інформаційного вибуху став пресовий реліз групи науковців під керівництвом Ґіфорда Міллера із Університету Колорадо, що у США, ґрунтований на їх попередній публікації у міжнародному науковому журналі “Записки Ґеофізичних Досліджень” (Geophysical Research Letters). Те, як вони подали та інтерпретували результати своїх досліджень, заставило насторожитись багатьох вчених, одначе, стало поживним ґрунтом для усіляких спекуляцій екоалярмістів. Пропоную короткий аналіз суті їх дослідження і тенденційності у тлумаченнях.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Позаяк, цьогоріч, концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі сягла історичної позначки в 400 часток на мільйон (тобто 0,04% маси атмосфери), а у кліматологічних наукових колах тривають бродіння стосовно неспроможності пояснити припинення глобального росту температур, оливи до вогню плеснули нові дослідження, які свідчать про значне поглинання карбону біосферою.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Зі змінами клімату на Землі склалася парадоксальна ситуація, яку кліматологи не можуть хоч би якось вмотивовано пояснити. Справа в тому, що уже 15 років вчені не фіксують росту глобальних температур ні в атмосфері, ні в океані. І це за умови щорічного зростання викидів так званих “парникових газів”! І понад те, за останнє десятиліття, глобальні температури атмосфери демонструють тренд до зниження – якщо ця тенденція збережеться, то до 2100-го року температура на Землі знизиться на пів градуса! Невже ми стоїмо на порозі нового льодовикового періоду?