Андрій М. ЗАМОРОКА
Багато кому, та, певна річ, не усім відома ця незвичайна рослина – родом із Далекого Сходу. На своїй батьківщині, вона утворює густі непрохідні колючі чагарі по узліссях, ярах та видолинках, а от у нас в Європі Аралії (Aralia L.) відомі, радше, як декоративні рослини у ботанічних садах та парках. Одначе, є у Аралії й більш практичне застосування, ніж декоративність, – це лікувальні властивості.
Андрій М. ЗАМОРОКА
У Станіславові весна – час пробудження життя після зимової сплячки. Поруч із першими квітами, поміж ще сонних лип, білими і рожевими акварелями на тлі пастельного неба та збляклих вулиць приковують до себе зачудовані погляди станіслав’ян маґнолії. Нехай вони не такі звичні для люду як у ботанічних садах Києва чи Ужгорода, або скажімо, Стрийського парку у Львові, однак, вони тішать наші серце і розум. А що ми знаємо про маґнолії?…
В другій половині літа – на початку осені, в час, коли сонечко все швидше ховається за обрій, скорочуючи день, настає пора хризантем. Історія цієї квітки почалася на Сході ще 2000 років тому. Садові хризантеми шанувалися в Японії за їх красу і витривалість, символізуючи перемогу над силами зими. Хризантема стала національною квіткою Японії й до початку ХХ ст. була квіткою Японського імператора. Її іменем навіть назвали дев’ятий місяць року. Тут вірять, що квітка, зірвана в дев’ятий день цього місяця, має магічну силу і з неї можна приготувати чудовий засіб, що зберігає вічну молодість.