Category: Екологія

Квітень 24, 2017

Галина СІРКО

До дня збереження біорізноманіття

Біорізноманіття — це один з фундаментальних феноменів, що характеризує прояви життя на Землі. Зниження рівня біорізноманіття займає особливе місце серед головних екологічних проблем сучасності. Наслідком зникнення видів стане руйнування існуючих екологічних зв’язків та деградація природних угруповань, неспроможність їх до самопідтримання, що призводитиме до їх зникнення. Подальше скорочення біорізноманіття може привести до дестабілізації біоти, втрати цілісності біосфери та її здатності підтримувати найважливіші характеристики середовища. Внаслідок незворотного переходу біосфери в новий стан вона може стати непридатною для життя людини.

Квітень 10, 2017

Уляна СЕМАК

До дня збереження біорізноманіття

Сучасна людина живе в системі матеріальних цінностей, тому пояснити вигоду від збереження біорізноманіття слід апелюючи до меркантильних інтересів. Передусім, створення того сприятливого середовища, в якому люди почуватимуться максимально комфортно, напряму залежить від підтримки стабільності екосистем, а, отже, від збереження всіх форм життя в їх складі. “Здорове” середовище робить нас стійкішими, працездатнішими, а зростання трудового потенціалу та ефективності – безсумнівна запорука економічного зростання – як особистого, так і суспільного.

Квітень 2, 2017

Мирослава КРАЇНСЬКА

До дня збереження біорізноманіття

На сьогодні проблема збереження біорізноманіття набуває вкрай важливого значення. Адже, на Землі практично не залишилося такого місця куди б прямо чи опосередковано не втрутилась “рука людини” Так, технологічний проґрес, безперечно має низку переваг, оскільки значно полегшує життя людини. Проте, стрибкоподібний темп розвитку технологій та цивілізації чинить негативний вплив на біосферу та добробут людства в цілому. Зокрема, на продовольчу безпеку, вразливість до стихійних лих, енергетичну безпеку, доступ до чистої води та сировини. Це все впливає на здоров’я людей, а також суспільні відносини.

Березень 22, 2017

Людмила БОЙЧУК

До дня збереження біорізноманіття

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина є невід’ємною часткою живої природи. З довкілля людина видобуває все, щоб підтримувати своє життя. Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.

Березень 17, 2017

Тетяна АНДРУСЯК

До дня збереження біорізноманіття

Втрата біорізноманіття належить до тих глобальних проблем сучасності, розв’язання яких не можна відкладати на потім. Збереження біорізноманіття має стати повсякденною справою, бо від того, якою мірою кожен із нас усвідомлює, що таке біологічне різноманіття, як зберігати багатющий світ рослин, тварин, мікроорганізмів в усіх складних їхніх взаємозв’язках у професійній роботі та повсякденному житті, залежить і залежатиме добробут кожного з нас. Люди повинні зрозуміти суть і значення біорізноманіття, повинні усвідомити, що це і їхнє багатство, що природа — це спадщина, яку їм залишили предки, близькі і далекі — діди, прадіди, прапрадіди. Тому їхнє ставлення до всього живого має докорінно змінитися. Потрібно виховувати дбайливе ставлення до природи та її багатств. Сьогодні саме від кожного з нас залежить, що з флори та фауни наші нащадки зможуть побачити на власні очі, а що — лише у книжках чи на фотографіях в Інтернеті.

Січень 9, 2016
Популяція вестіндійських ламантинів збільшилась на 500% за останні 25 років. Джерело ілюстрації: http://www.shutterstock.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Вестіндійський або американський ламантин (Trichechus manatus Linnaeus, 1758), отримав статус виду, що знаходиться під загрозою зникення, понад півстоліття тому. З цього часу була впроваджена низка природоохоронних заходів, які позитивно вплинули на стан популяції. За останні 25 років чисельність вестіндійського ламантина зросла на 500%!

Листопад 25, 2015
Потужні протигельмінтні препарати впливають на колообіг речовин у екосистемах, шляхом отруєння бузхребетних відповідальних за розклад орґаніки. Джерело ілюстрації: http://www.i-suzuki.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Будь-яка жива істота змінює середовище свого існування, пристосовуючи його до своїх потреб, усуваючи конкурентів чи захищаючись від хижаків і паразитів. Людина у цій справі, мабуть, досягла найбільшого успіху, – виплавивши першу бронзову сокиру, наші предки визначили єдино можливий розвиток цивілізації – всеохоплюючу і безупинну технологічну експансію на природу. Через пів десятка тисячоліть, опісля першого технологічного прориву, людство глобально змінило біосферу. Аванґард цих змін є далеко невеселковим, включаючи у себе фраґментацію і втрату середовищ існування, вимирання біологічних видів і збіднення біорізноманіття, урбанізацію і розорювання величезних територій, хімічне і радіаційне забруднення і таке інше. Але хто б міг подумати, що ліки для свійських тварин, покликані творити благо, можуть стати причиною драматичних змін у природних екосистемах!

Серпень 22, 2015
Вчені повідомили про вимирання суматранського носорога на Малайзійському півострові та Борнео... Джерело ілюстрації: https://en.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Кілька років тому, я написав статтю про гірке майбутнє суматранського носорога – виду, що опинився на ґрані вимирання. Тоді, у 2008-му, цих чудових тварин налічувалось близько півтисячі і природоохоронці обережно висловлювали оптимізм у збереженні виду. Одначе, днями, група науковців опублікувала ґрунтовну статтю, де повідомила про цілковите вимирання суматранського носорога у Малайзії. А чисельність цих тварин скоротилась до сотні…

Липень 21, 2015
Вчені прогнозують "міні льодовиковий період" у 2030-2040-х роках... Джерело ілюстрації: http://www.slate.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Виглядає так, що пауза у процесі глобального потепління останньої декади – це лише перший дзвіночок, який сповіщає про прийдешнє глобальне позимніння на Землі. У кліматологічні дебати втрутились астрономи, сповістивши про початок затяжного періоду спокою на Сонці. 9 липня, у курортному Лландандо (Об’єднане Королівство), було повідомлено, що до 2030-го року активність Сонця спаде на 60% – на Землі розпочнеться “міні” льодовиковий період…

Січень 27, 2015
Вулкани мають значний вплив на клімат Землі. Виверження вулкану Тавурур, Папуа Нова Ґвінея (серпень 2014-го року). Джерело ілюстрації: www://flickrюcom

Андрій М. ЗАМОРОКА

У кліматологічній науці склалась парадоксальна ситуація – 2014-й рік став найтеплішим за останні два століття, але при цьому росту температур не спостерігається… Взагалі, перші півтора десятиліття ХХІ століття відзначились десяткою найтепліших років з часів початку інструментальних вимірювань температури – середини ХІХ століття. Але останнє зростання середніх температур нижнього шару атмосфери Землі було зафіксовано ще у 1998-му році. Глобальне потепління зупинилося 17 років тому, але що стало причиною його зупинки залишається об’єктом пошукувань вчених. Сьогодні, дослідники звернули увагу на низку вулканічних вивержень, що трапились за останню декаду-дві…