Category: Історія Землі

Листопад 7, 2014
Важко уявити Землю без її блакитних і безмежних океанів. Однак, звідки взялись вони? Джерело ілюстрації: http://facingtrials.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

…До першу був єдиний Океан,
Паруючи з розпеченого ложа.
В його гарячім лоні незбагненним
Зродивсь життя клубок – це плоть,
Трепотом і подихом пройнята…


Максиміліян Волошин
“Шляхами Каїна”, 1923

Земля – одна із небагатьох планет Сонячної системи, що має власний океан. Однак, вона єдина, де океан не вкритий кілометрової товщини кригою, а теплий і шумить хвилями прибою. Земний океан, наразі, єдиний з відомих, який сповнений найрізноманітніших форм живих істот. Він був колискою першожиття на Землі, він і нині всіляко його оберігає… Океан такий звичний і такий древній, що скидається, наче він існував на Землі завжди. Та чи так воно? Звідки з’явився океан?

Травень 3, 2012
Птахо-ящери - пернаті динозаври це теперішнє уявлення про "жахливих ящерів"... Джерело ілюстрації: http://www.guardian.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Напевно, жодна з відомих груп живих істот, які будь-коли існували на нашій планеті, не перетерпіла таких метаморфоз уявлень про себе, як динозаври. Описані Ричардом Овеном у 1841-му році, як велетенські викопні незграбні ящери, динозаври, у другій половині ХХ століття, “стали” стрункими, прудкими і активними тваринами з претензіями на теплокровність. Переворот у науковій свідомості спричинило відкриття пір’я у динозаврів – тепер, вони “стали” предками птахів і беззаперечно теплокровними. Сьогодні, між птахами і динозаврами уже не проводять межі – це одна і та ж група живих істот. Але, як же виглядали зубаті птахо-ящери – динозаври, – у період їх існування на Землі?

Жовтень 23, 2011
Камені вкриті іржею, утвореною в наслідок життєдіяльності сучасних киснедишних бактерій. Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

Древня атмосфера Землі мало чим нагадувала сучасну – понад 3 мільярди років тому її наповнювали ядучі гази, на кшталт, аміаку, метану та вуглекислоти… Слідів молекулярних а ні кисню, а ні азоту – основних компонентів нашої атмосфери, тоді взагалі не було… Одначе, усе кардинально змінилось із появою фотосинтезу і його побічного продукту кисню – він будучи аґресивною сполукою окислював усе на своєму шляху від солей заліза в океані до біологічних речовин у живих клітинах. Життя тоді опинилось на ґрані вимирання через токсичний кисень, але еволюція знайшла вихід – киснедишні бактерії!

Липень 13, 2011

Земні континенти не завжди, чи то пак ніколи раніше, мали такий вигляд, як нині... Джерело ілюстрації: http://www.qualitybrokers.com

Андрій ГЛОВ’ЯК

Якщо подивитись на історію планети Земля, то можна побачити, що її лице часто змінювалось, воно змінюється тепер і буде змінюватись в майбутньому. Зміни – вони безперервні, і вони є властивістю усієї природи. Земна кора складається з тектонічних плит. Вони лежать на мантії, де високі температура і тиск роблять її в’язкою. Внаслідок цього плити над нею переміщуються на декілька сантиметрів за рік. Але щоб зрозуміти як континенти формують нашу планету, треба повернутись в минуле, до початку виникнення Землі…

Липень 20, 2010
Таємниця Чарльза Дарвіна. Джерело ілюстрації: http://www.fogonazos.es

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

22 липня 1879 року, у листі до свого друга і ботаніка Джозефа Хукера, – саме того, який довів хижацтво непентесів, – Чарльз Дарвін написав про свою “жахливу таємницю”… Навіть більш, ніж через століття, сучасні вчені продовжують дискусію про “жахливу таємницю” Дарвіна. Він так назвав не подію із власного життя, а походження квіткових рослин! З’ява скам’янілих відбитків квіткових рослин у ґеологічному літописі Землі є надзвичайно раптовою – вчені не можуть віднайти проміжних форм, які могли б зв’язати покритонасінних з їх гіпотетичними предками: або насінними папоротями, або голонасінними…

Жовтень 12, 2009
У кінці пермського періоду цілковито вимерли деревовидні плауноподібні та звірозубі ящери Диметродони (Dimetrodon Cope, 1878). Джерело:http://www.fossilshk.com
У кінці пермського періоду цілковито вимерли деревовидні плауноподібні та звірозубі ящери Диметродони (Dimetrodon Cope, 1878). Джерело:http://www.fossilshk.com

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

251 мільйонів років тому, на межі пермського й тріасового періодів, Землю сколихнула небачена раніше до того катастрофа, яка вражає своєю масштабністю. За дуже короткий відтинок часу вимерли ледь не всі живі організми, які населяли нашу планету в той час! Палеонтологи уже давно шукали винуватця трагедії, підозрюючи астероїд або комету, проте, причина виявилась цілком інша…

Серпень 7, 2009
Галерейний ліс однієї з численних приток Амазонки
Галерейний ліс однієї з численних приток Амазонки

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

У далекому 1541 році іспанський конкістадор Франциско де Ореллана, разом зі своїми вояками, у пошуках Ельдорадо та Цинамонової країни, проплив по ріці Кока до її злиття із рікою Напо. Не знайшовши ні скарбів, ні слави, він вирішив повертатись у Еквадор, проте його вояки вчинили бунт, протестуючи проти зворотної подорожі. Вимушений піти на поступки, Ореллана згоджується продовжити подорож вниз по ріці. Наступного дня по різдву – 26 грудня 1541 року, його люди – 49 чоловік – приступили до будівництва великого річкового корабля. 3 червня 1542 року їхній корабель увійшов до вод величезної ріки, яку, згодом, імператор Карлос V назве Амазонкою…

Червень 21, 2009
Дністровський каньйон (ок. с. Хмелева, Івано-Франківська обл.)
Дністровський каньйон (ок. с. Хмелева, Івано-Франківська обл.)

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Дністровський каньйон причаровує. Незвичне поєднання червонуватих скель і ясно-смарагдових буйних лісів перехоплює подих. Тихий хлюпіт весла посеред водного плеса, співи птаства з берегів і крутосхили, що звідусіль обступають човнярів, наповнюють серце і душу благоговійним трепетом. Довкола буяє життя у його первозданному і неторканому вигляді – це останній прихисток дикої природи, яку на рівнині більше ніде знайти вже не вдасться. Багатство флори і фауни Дністровського каньйону вражає – понад 1000 видів рослин і 250 видів хребетних тварин, а кількість видів комах та інших дрібних істот ведеться на десятки тисяч… Яким же чином природа створила таку неймовірну екосистему?…

Квітень 26, 2009
Еволюційне дерево нащадків плазунів (малюнок: Заморока А.)
Еволюційне дерево нащадків плазунів (малюнок: Заморока А.)

Ірена МОСКАЛЮК й Андрій ЗАМОРОКА

 

Раніше на сторінках “Станіславівського натураліста” ми уже розповідали про те, як астероїд знищив динозаврів. І хоча, розповідь, зазвичай, починають з початку, але напевно, саме у тому і є іронія долі, що кінець і початок ери 160-и мільйонолітнього панування титанів був однаковим. Саме так – вимерли динозаври через падіння астероїда і народилися також в результаті його падіння…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Квітень 20, 2009
Старунський "вулкан"
Старунський "вулкан"

Руслан Жирак

 

Крім знахідок мамонта і носорогів, Старуня відома ще й через наявність в околицях села грязьового вулкану на березі р. Великий Лукавець (притока Бистриці Солотвинської). Цей феномен досліджували професори В.М. Кляровський і Н.Х. Білоус. Саме завдяки результатам їхніх досліджень Старуня була затверджена як ґеологічна пам’ятка загальнодержавного значення. Вулкан з’явився в березні 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунських Карпатах, досягав висоти 3 м, а зараз на рельєфі нагадує грязеву пляму.

Журнал Станіславівський натуралісТ