Category: Дискусії

Квітень 4, 2020

Андрій М. ЗАМОРОКА

Пандемія коронавірусної хвороби, спричиненої невідомим раніше вірусом Covid-2019, охопила усі континенти. Число хворих щоденно зростає, перевищивши на сьогодні 1 мільйон осіб, а смертність становить близько 5% у планетарному масштабі, коливаючись від 1,5% у Південній Кореї до 11% в Італії. Наразі, ліків чи вакцини проти Covid-2019 не існує, але провідні дослідницькі лабораторії світу ведуть їх пошук і розробку. Тим часом епідемія триває і її зупинка є надзвичайно важливою справою для всіх. МОЗ України наказом N 762 від 02.04.2020 року затвердило протокол лікування Covid-2019. Що важливого у протоколі?

Лютий 22, 2018

Володимир В. БУЧКО,
Василь Б. МАЛАНЮК,
Ірина І. ДМИТРАШ-ВАЦЕБА,
Андрій М. ЗАМОРОКА

Останньою сходинкою невігластва є людина,
яка запитує про якусь тварину чи рослину:
“Яка з неї користь?”
Ольдо Леопольд, 1949 р.

Саме таке запитання нам довелось почути від одного з сільських депутатів у Галицькому районі, коли ми, науковці національного природного парку, розповіли про включену до Червоної книги України рослину наших степів – ковилу найкрасивішу. Мабуть, саме це запитання спонукало нас взятися за перо. Але, все по порядку…

Листопад 7, 2013
Мох як свідок кліматичних катаклізмів і причина наукових бродінь... Джерело ілюстрації: http://www.rbge.org.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Цю історію важко було оминути увагою, оскільки вона торкається дуже дискусійної теми – змін клімату. Наприкінці жовтня 2013-го наукові оглядачі зарясніли заголовками, штибу “Небачене потепління поглинає Арктику”… Причиною для такого інформаційного вибуху став пресовий реліз групи науковців під керівництвом Ґіфорда Міллера із Університету Колорадо, що у США, ґрунтований на їх попередній публікації у міжнародному науковому журналі “Записки Ґеофізичних Досліджень” (Geophysical Research Letters). Те, як вони подали та інтерпретували результати своїх досліджень, заставило насторожитись багатьох вчених, одначе, стало поживним ґрунтом для усіляких спекуляцій екоалярмістів. Пропоную короткий аналіз суті їх дослідження і тенденційності у тлумаченнях.

Серпень 7, 2012
Тривимірний "друк" докорінно змінить сучасне суспільство уже через десятиліття. Джерело ілюстрації: http://www.treehugger.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Колись, коли я був ще зовсім юним школярем, мені до рук втрапив один із численних науково-популярних журналів радянської доби, в якому я прочитав невеличку фантастичну повість про далеке майбутнє перших колоністів нових світів. Мене тоді захопила ідея покладена в основу повісті: на необжиту планету висаджували одного першопрохідця-випробувача, завданням якого було прожити кілька тижнів у дикому світі. Із собою сміливець мав лише одну річ – невеличкий пристрій, на кшталт сучасної мікрохвилівки, який, керований силою думки власника, зі сполук повітря створював їжу, інструменти, одяг та інші речі, що поміщались у його камері… Скажете – фантастика? Тоді, я розповім Вам про технологію, яка через десятиліття змінить наше усе життя…

Березень 26, 2011
Година проти Години... Джерело ілюстрації: http://agreenliving.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Сьогодні – 26 березня 2011-го року – відбудеться всесвітнє дійство під назвою “Година Землі”. “Станіславівський натураліст” у попередні роки активно висвітлював усі заходи у нашому рідному місті Станіславові, що були хоч якось пов’язані із цією атракцією. Одначе, брак активної промоційної кампанії звела цей захід до звичайного адміністративного перемикання важеля вуличного освітлення, без будь-яких спроб влади залучити населення до дійства… Але мова не стільки про незграбність адміністраторів від влади, а про те, що світом покотилася хвиля зворотної дії щодо Години Землі – Година Досягнень Людства…

Квітень 1, 2010
п. Василь Кисляк
п. Василь Кисляк

Василь КИСЛЯК

…Хіба мало нам дала природа,
віддавши нам себе?…

Сенека

 

Природний заповідник “Ґорґани” було створено 12 вересня 1996 року указом президента України №831/96. Метою заповідання 5-ти тисяч гектарів гірського масиву Довбушанки-Полєнські є збереження унікальних природних біоценозів, що утворені за участю Сосни кедрової європейської (Pinus cembra Linnaeus), яка є реліктом третинного періоду і, майже, зникла у гірській частині Європи.

Березень 11, 2010
Мавпа чи лемур? Джерело ілюстрації: http://www.age-of-the-sage.org
Мавпа чи лемур? Джерело ілюстрації: http://www.age-of-the-sage.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Наприкінці 2009 року я працював над оглядом п’яти найбільш вагомих відкриттів у антропології, склавши відповідний рейтинґ. На третьому місці я розташував знахідку Дарвініуса месельського (Darwinius masillae Franzen, Gingerich, Habersetzer, Hurum, Koenigswald et Smith, 2009), який був заанонсований палеоприматологами як проміжна ланка між вищими і нижчими приматами. Однак, днями мені трапилась на очі розгромна стаття американських вчених, які не лише поставили під сумнів, а й доводять протилежне стосовно раніше заявленої приналежності Дарвініуса…

Березень 9, 2010

Кукрудза
Ґенетично модифікована кукурудза

Андрій М. ЗАМОРОКА

На минулому тижні Єврокомісія ухвалила рішення, яким дозволила вирощувати ґенетичномодифіковані картоплю та кукурудзу на території Європейського Союзу. Це рішення стало несподіванкою для ґрантожерних псевдозахисників природи на чолі із Ґрінпісом.

Січень 14, 2010
Кадр із фільму "Аватар"
Кадр із фільму "Аватар"

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Нещодавній фільм “Аватар” викликав бурю емоцій і у пересічних глядачів, і у кінокритиків. На фоні справжнісінького цунамі позитивізму, мізерні бризки критики не просто губляться, а й не відчуваються зовсім. Я не маю наміру критикувати чи вихваляти фільм, а лише хочу привідкрити завісу того, що побачив науковець у лаштунках фільму, а не у його сюжеті. Бо на правду, “Аватар” показує нам дещо більше, а ніж боротьбу добра зі злом, історію кохання чи спецефекти. Це “дещо” я й пропоную вашій увазі.

Вересень 5, 2009
Борсук (Meles meles (Linnaeus, 1758). Джерело: www.digitalwildlife.co.uk
Борсук (Meles meles (Linnaeus, 1758). Джерело: www.digitalwildlife.co.uk

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

По збізі кількох днів, як до редакції “Станіславівського натураліста” надійшли матеріали про те, що міфічною чупакаброю може бути росомаха, їх було передано фахівцю-зоологу. Світлини слідів невідомої тварини – орієнтовно росомахи, з притаманною науковцю точністю, зроблені паном Тарасом Кісілем, які прискіпливо вивчив начальник наукового відділу Галицького національного парку пан Володимир Бучко. Ми отримали його відповідь щодо приналежності слідів, і як обіцяли, розміщуємо коментар.