Category: Сучасна еволюція

Андрій М. ЗАМОРОКА

Проминуло уже два десятиліття з тих пір, коли ґенетично модифіковані рослини з’явились на фермерських полях та полицях супермаркетів. З тяжкими потугами, зустрічаючи фанатичний опір фінансованих хімічними корпораціями ортодоксальних екофундаменталістів, модифіковані сільськогосподарські культури таки розповсюдились по світу, зайнявши свою економічну нішу. Однією із цілей їх створення була мінімізація витрат на хімічний захист посівів від комах-шкідників. І це дало результат – втрати виробництва зменшились, продуктивність зросла, а шкідники канули в Лету. Здавалось би, ось воно – тріумф людського генію, проте, у природі не все так однозначно… Отож, читайте далі: еволюція проти біотехнологій.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ми звикли говорити про еволюцію та еволюційні зміни у ретроспективі тисяч і мільйонів років. Еволюція повільний і непомітний для спостерігача процес. Та чи так воно насправді?.. Буквально днями, мені трапилась цікава стаття на порталі “Популярна Наука” (“Popular Science”) про еволюційні події у світі тварин і рослин, які відбуваються саме у наш час і у цей момент. Отож, за матеріалами “Популярної Науки” пропоную Вам узріти еволюцію помежи нас.

Ми уже звикли до зеленкуватих наліпок “Без ҐМО”, які клеять не тільки на продуктах, які не повинні б бути виготовлені із трансґенних орґанізмів, а й у місцях не вельми для того принагідних. Скажімо на горілці чи мінеральній воді… А якщо роззирнутися довкола, то виявиться, що в Україні жоден продукт не містить отих страшних ҐМО. Дарма, що майонез виготовлений із додаванням модифікованого крохмалю, а йогурти є продуктом бродіння сконструйованих ґенними інженерами бактерій – зате на продукті вклеєна лейба “Без ҐМО”. Та от остання новина із наукового фронту мабуть буде не до смаку усіляким ҐМО-фобам – біологи виявили природні трансґенні рослини! То ж не такий страшний вовк, як його малюють – українська мудрість.

Галина ВОРОНИЧ 

Людину здавна цікавить все химерне, незвичайне і чудернацьке. Вже з незапам’ятних часів люди з неймовірним захопленням споглядали дивних істот, що сильно відрізнялися своїм зовнішнім виглядом від основної маси. В той час для позначення різного роду дивацтв виникло слово “монстр“ (фр. monstre) – чудовисько, виродок, страховисько, потвора. Воно походить від лат. monstros, monstrum з коренем “moneo“, що означає “попереджувати”, або “диво”.  Термін приписувався тим, хто мав значні відхилення від норм. “Монстри“ розглядалися як щось зле, здатне знищити людське життя і людство в цілому. Дитину, яка народжувалася з вадами, вважали  гротескною, асоціальною, винятково злою істотою. Все це породило  чимало легенд і міфів. Пізніше на досить довгий період часу стали поширеними так звані “шоу потвор“, на яких демонструвалися люди з фізичними недоліками. Та згодом наука пояснила виникнення химерних відхилень як генетичні мутації та захворювання, тому такі особи стали радше об’єктом співчуття, а не страху і зневажання. Зараз “шоу потвор“ в багатьох країнах є поза законом. Частину вищезгаданих «помилок природи» сучасна наука трактує як атавізми.