Category: Павуки

Серпень 21, 2013

НАЙОТРУЙНІШІ ПАВУКИ ЄВРОПИ

Хейракантиум крапчастий - Cheiracanthium punctorium — Потужні хеліцери Хейракантиума крапчастого - одного з десяти найотруйніших павуків Європи. Джерело ілюстрації: www.redbubble.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Арахнофобія – страх перед павуками, очевидно, є інстинктивною відразою до істот дуже відмінних від нас ссавців. Людей проймає первісний жах, коли вони спостерігають як ці потаємні багатоногі волохаті створіння, засідково, нападають на своїх жертв, вбиваючи їх своїм отруйним укусом… Цей страх настільки стійкий, що із вигодою експлуатується творцями фільмів жахів, але це не більше, ніж перебільшення і гра уяви. Звичайно, абсолютна більшість павуків є цілковито безпечними, проте, з-поміж них є й винятки, про які піде мова далі.

ЧИТАТИ ДАЛІ…НАЙОТРУЙНІШІ ПАВУКИ ЄВРОПИ

Квітень 14, 2013

ПАВУКИ-КАЖАНОЇДИ

Rhinolophus cornutus orii та Nephila pilipes — Нефіла Пилипа та її жертва - кажан Рінолоп рогатий. Світлина із острова Амамі-Ошіма, Японія. Джерело ілюстрації: Nyffeler and Knörnschild, 2013

Андрій М. ЗАМОРОКА

Далекого 1842-го року, відомий данійський натураліст Теодор Едвард Кантор повідав світу про велетенських павуків у Китаї, які ловлять кажанів своїми тенетами. Багато вчених висловлювали сумніви стосовно такого феномену, адже у ті часи існувало безліч натуралістичних нісенітниць та перебільшень, якими грішив навіть великий Альфред Брем… То чи справді можуть павуки полювати на кажанів? З часів Теодора Кантора проминуло уже півтора століття, а ця тема знову сколихнула вчений світ, проте, уже підкріплена неспростовними доказами.

ЧИТАТИ ДАЛІ…ПАВУКИ-КАЖАНОЇДИ

Вересень 20, 2010

ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ…

Павутина Церостріса Дарвіна - Caerostris darwini — На Мадаґаскарі вчені виявили павуків, які тчуть велетенську павутину. Джерело ілюстрації: http://news.natinalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Саме таку пораду я дам тим, хто панічно боїться павуків, адже ця стаття присвячена їм. Ба, більше, багатьом таке навіть не насниться у нічному жахітті… Уявіть собі, що мандруючи Мадаґаскаром, Ви несподівано натикаєтесь на 25-и метрову павутину і її господаря! Лячно? Ще б! Однак, вчені-арахнологи, котрі надибали у нетрях уцілілих тропічних лісів Мадаґаскару це чудо природи, тільки втішились йому!

Січень 13, 2010

ЗНАЙДЕНО НОВИЙ ВИД ВЕЛЕТЕНСЬКИХ ПАВУКІВ

Велетенські самки павків-шовкопрядів Нефіли (Nephila Leach, 1815). Джерело: http://www.vesti.kz — Велетенські самки павуків-шовкопрядів Нефіли (Nephila Leach, 1815). Джерело: http://www.vesti.kz

Руслан ЖИРАК

У Південноафриканській республіці у природному резерваті для слонів Тембе (Tembe Elephant Park), а також на Мадаґаскарі арахнологами виявлено невідомий для науки вид велетенського павука-шовкопряда — Нефіла Комача (Nephila komaci Kuntner et Coddington, 2009). Науковці називають цього павука найкрупнішим з усіх відомих видів цієї групи.

Жовтень 13, 2009

РОСЛИНОЇДНИЙ ПАВУК

Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896). Джерело: http://www.news.nationalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Коли у 1896 році подружня американських натуралістів Джордж та Елізабет Пікхани описали кількаміліметрового павука із тропічних лісів Мезоамерики, то вони навіть гадки не мали, що більш, ніж через століття, ця мініатюрна істота спричинить справжнісінький фурор у світі науки. Сучасні дослідження показали, що він єдиний із павуків, який живиться рослинною їжею…

Червень 16, 2008

ПАВУКИ, ЩО КОСЯТЬ СІНО

Наталя ГЛІБОВИЦЬКА

Нерідко мою цікавість привертали до себе химерні, на мій погляд, представники павукоподібних з коротким тілом і надзвичайно довгими кінцівками. Їх мені часто доводилось бачити зовні на стінах свого будинку, де такий собі химерний павучок, знайшовши будь-яку заглибину і розкинувши лапки, непорушно завмирав. Що ж то за павуки?

Грудень 19, 2007

ВРОДЖЕНІ ХІМІКИ

Наталя Глібовицька

Поблизу міста Теруел в Іспанії палеонтологи виявили павутину, яка була сплетена в хвойному лісі 110 млн. років тому. Вона збереглася у шматку затверділої деревної смоли – бурштину. На павутині виявили рештки тодішніх видів кліщів, мух, жуків й ос, яких уполював доісторичний павук. Палеонтологи знайшли в цьому шматку бурштину 26 ниток павутини. Деякі з них перепліталися. Найдовша мала 5,7 мм завдовжки. Найзагадковішим в найдавнішій павутині у світі є незвичайне розташування ниток. Винахід спіральної павутини став визначальним в еволюції павуків. До іспанської знахідки найстарішою спіральною павутиною вважали фрагмент, знайдений у бурштині віком 40 млн. років.

ЧИТАТИ ДАЛІ…ВРОДЖЕНІ ХІМІКИ

Жовтень 18, 2007

ПАВУК-ПТАХОЇД – ФАНТАЗІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ

Наталя ГЛІБОВИЦЬКА

Мабуть, свою страшну первісну потвору Середзем’я – Унґоліану, Джон Рональд Руел Толкієн створив під враженням від гігантських і волохатих павуків-птахоїдів, небилиці про яких розповідали ще конкістадори. А птахоїди справді великі павуки, з-поміж них є як цілком сумирні, так і небезпечні для людини види. Проте, яким би не був жахливим павук, він ніколи безпідставно не нападе. Де правда, а де вигадка читайте далі…

Вересень 20, 2007

МАЛЕНЬКИЙ ВБИВЦЯ

Наталія Глібовицька

Всюди, де живуть павуки роду Латродектус, їх знають і бояться. А рід великий: не стільки навіть числом видів, яких одні вважають тридцять, інші – тільки шість, скільки шириною свого ареалу, який простягається на всі тропічні, субтропічні та суміжні території. Із павуків цього роду “чорна вдова”, після каракурта, найзнаменитіша. Життєвий простір цього павука – майже вся Америка: від Патагонії до південних штатів Канади.

Серпень 8, 2007

ПАВУК-ДОВГОЖИТЕЛЬ

Глібовицька Наталя

Коли в 867 році війська Людовіка Німецького почали наступ на Італію, в горах Калабрії їх спіткала загадкова хвороба, яка вбивала одного солдата за іншим. Спершу вони божеволіли, тоді корчилися в конвульсіях, а потім наступала смерть. Жодні ліки і жодні лікарі не в силах запобігти недузі. Тоді вирішили, що винуватцями хвороби є павуки-тарантули, що кусають солдатів, а недугу назвали тарантизмом. Зрештою лікарі приписали хворим лікування… музикою. Музиканти весело грали на флейтах, а хворий, якщо він ще міг дихати, мусив вставати й танцювати. На думку лікарів, з хворого разом із потом мала виходити й отрута і він повинен одужати. Хвороба під назвою тарантизм вже давно відійшла в минуле, а веселий народний танок тарантела, живе й донині.