Category: Вимерлі птахи

Вересень 26, 2010

Реконструкція Пелаґорніса чилійського (Pelagornis chilensis Mayr et Rubilar-Rogers, 2010) - велетенського морського птаха, який жив впродовж міоцену-пліоцену, кайнозойської ери. Джерело ілюстрації: thttp://anystropheus.wordpress.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Двоє палеонтологів із Німеччини та Чилі описали, за їхнім твердженням, найбільшу птицю, яка будь-коли здіймалася у небо. Ця велетенська морська птаха планерувала над просторами Тихого океану, вихоплюючи із морських хвиль необачну рибу своїм зубатим дзьобом. Саме так, зубатим – це не помилка, адже впродовж 56-ти мільйоноліть Землю населяли велетенські Костезубі птахи (Pelagornithidae Fürbringer, 1888), які раптово вимерли з початком льодовикової епохи.

Грудень 21, 2008
Пір'їна у бурштині
Пір'їна у бурштині

Руслан ЖИРАК та Андрій М. ЗАМОРОКА

 

“Станіславівський натуралісТ” продовжує підбивати підсумки досягнень біології та медицини у році, що минає. Кілька днів тому ми опублікували цьогорічну п’ятірку нових для науки видів птахів, а нині пропонуємо Вашій увазі 5 найбільш вагомих відкриттів у їх палеонтології. Наше журналістське дослідження полягало в тому, аби виокремити найбільш важливі, у згаданій царині науки, відкриття. Читайте далі – топ 5 відкриттів за версією “Станіславівського натураліста”

Журнал Станіславівський натуралісТ

Жовтень 1, 2008

archaeopteryx_st_naturalist.jpg 

Андрій М. ЗАМОРОКА 

У далекому 1861 році, при розкопках біля міста Золенґофену у Баварії, натураліст Ґерман Ван Маєр натрапив на відбиток пташиного пера, яке дуже заінтриґувало його, адже знахідці було близько 150-ти мільйонів років, а таких древніх птахів наука ХІХ століття не знала. Тому Ґ. Ван Маєр назвав свою птаху, за єдиною пір’їною, Археоптериксом – древнім крилом. Проте, у тім же таки 1861 році поблизу міста Ланґенальтайму у тій же Баварії знайдено відбиток дивної істоти в пір’ї, а оскільки інших тварин, що мали б пір’я на той час не було відомо, то й знахідку Ричардом Овеном безапеляційно було найменовано птахом. Сьогодні цей екземпляр зберігається у Лондонському музеї.  

Квітень 18, 2007

sinisauro.JPG

Наталія ПЕРХУЛИН

 

Близько ста років тому Томас Гекслі назвав птахів “піднятими в небо плазунами”. З еволюційної точки зору, вважають, одною із важливих груп мезозойських плазунів були текодонти. Вони були невеликими хижаками тріасового періоду, що дали початок найрізноманітнішим групам: крокодилам і динозаврам, і нарешті, птахам. Найдавніша із відомих викопних птиць жила в пізньому юрському періоді, близько 150 мільйонів років тому, і хоча, безсумнівну, існували і ранні птахи, або праптахи саме їй судилося зіграти роль важливу за значенням. Її залишки знайдені у верхньоюрських сланцях Золенґофену в Баварії у 1961 р., і вона скоріше всього, була б віднесена до плазунів, якщо б не ясні відбитки пір’я. Викопана птиця отримала назву «археоптерикс», що в перекладі з грецькою означає «древнє крило».