Олександра ФОГАШ, Михайло БІЛАНИЧ та Єва АНДРИК
Іштван Лаудон був учителем Ужгородської Королівської католицької головної ґімназії. Він мав філологічну освіту, але у ґімназії викладав ще й природознавство. У ґімназії Лаудон працював з 1886 до 1914 року. Він створив невеликий ботанічний сад в Ужгороді, залишки якого знаходяться біля теперішньої міської дитячої лікарні.
Андрій М. ЗАМОРОКА
“Станіславівський натураліст” продовжує знайомити своїх читачів із видатними натуралістами Галичини, з-поміж яких чільне місце посідає Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер. Саме цей вчений стояв біля витоків натуралістки у Галичині, принісши із собою дослідницькі традиції із “ліннеївської” Європи…
Андрій М. Заморока
Ім’я славетного галицького натураліста Костянтина Станіслава Петруського несправедливо було піддано забуттю в роки панування радянської влади. Він – випускник Львівського та Болонського університетів створив найперший на території сучасних України і Польщі зоопарк, перетворивши його у найбільший зоологічний дослідний центр в усій Австро-Угорській Імперії. Результати досліджень дивували добірне наукове товариство Відня, Берліну і Парижу, а видатний німецький зоолог Альфред Брем, у своїй праці “Життя тварин” посилається на Петруського.
Андрій М. Заморока
Уродженцем славного міста Станіславова був відомий галицький натураліст кінця ХІХ й початку ХХ століть Ярослав Ломницький, який прославився дослідженнями з геології, палеонтології та ентомології. Ставши директором Музею імені Дідушицьких в період Першої Світової Війни, Ломницький зумів не лише зберегти музейні фонди у часи розрухи, занепаду і російської окупації, а й примножити їх та провадити наукові дослідження, якими послуговуються нині як біологи, так й геологи, та географи.
Андрій М. Заморока
З-поміж галицьких натуралістів ХІХ століття виділяється постать учня Максиміліана Сили-Новицького – Яна Григора Верхрадського, який будучи поляком, був великим українцем. Ця історія про знаного дослідника метеликів Галичини, який з раннього дитинства був позбавлений батьківської любові й опіки, але знав любов народу. Філолог за освітою, він став найкращим знавцем лускокрилих і великим біологом свого часу.
Андрій М. Заморока
Великим галицьким філантропом і меценатом науки у ХІХ столітті був граф Володимир Ксавелій Тадеуш Дідушицький. Без його підтримки, могли й не загорітися зірки багатьох видатних натуралістів минулого, адже Дідушицький вишукував і всіляко спонсорував талановитих науковців і дослідників з дрібних галицьких містечок та сіл. А найбільшим досягненням мецената було створення Природничого музею, який діє і по нинішній день.
Андрій М. Заморока
Натуралістка в Галичині своїми коренями сягає першої половини ХІХ століття, коли збори гербаріїв та ентомологічних колекцій були “модною забавкою” для маґнатів і дрібної шляхти. Одним з яскравих натуралістів того часу був уродженець невеликого покутського села Яблунева Максиміліан Сила-Новицький, який будучи натуралістом-любителем, зумів досягти значних наукових звершень і визнання. Розпочавши наукові студії в містечку Броди на Тернопіллі, як шкільний вчитель, він пройшов складний шлях до професора Яґелонського університету у Кракові.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Життя – це короткий шлях із небуття до небуття. Як пройти цим шляхом і як скористатися з того відтинку часу, аби залишити помітний слід для наступних поколінь? Кажуть, що один в полі не воїн, що одна людина нічого не здатна вдіяти в байдужому людському світі, але ми, часом, помиляємось. На підтвердження цієї думки Станіславівський Натураліст розпочинає цикл “Одна людина”. Хочеться розповісти про видатних науковців сучасності й минулого, які своїм життям спростували цю вкорінену народну “мудрість”.